Page 120 - 6669

оборотів. Але для вітчизняної практики такий підхід навряд чи
доцільний у зв’язку з тим, що небагато вітчизняних аудиторів
широко застосовують аналітичний огляд чи окремо виділяють
його з інших дослідних процедур.
Описану модель аудиторського ризику (5.1) для
остаточного аналізу та оцінювання часто подають у такому
вигляді:
АР
РН = . (5.2)
ВР  РК
Отже, завданням аудитора в процесі визначення
аудиторського ризику є правильне оцінювання величини
властивого ризику та ризику контролю, а також регулювання і
вплив на цю величину ризику невиявлення. Саме для цього й
використовують формулу 5.2.
Якщо розрахований рівень аудиторського ризику
занадто високий порівняно з допустимим 1-5 %, аудитор може
відмовитися від подання аудиторського висновку або
розробити комплекс заходів, спрямованих на зниження цього
рівня. Такими заходами можуть бути: відновлення обліку,
детальне дослідження господарських операцій, залучення
експертів.
Експертно-аналітичне оцінювання ризику аудиту
Увага аудиторів до аудиторського ризику як чинника, що
впливає на планування, тривалість та обсяг аудиту, зумовлена
підприємницьким характером аудиторської діяльності. У
зв’язку з конкуренцією між аудиторськими фірмами виникає
необхідність зменшення вартості аудиторських послуг та
дотримання високих вимог до їх якості. Шляхами реального
здешевлення аудиторських послуг є скорочення часу на
проведення аудиторських процедур, використання вибіркових
методів дослідження тощо. Ці процеси обмежуються
прийнятним аудиторським ризиком (АР), який є оптимальним
результатом поєднання двох протилежних тенденцій:

156