Page 115 - 6669

суми отриманого прибутку і не робити виплати дивідендів
іншим власникам.
Незаконне привласнення активів включає крадіжку
активів підприємства, що часто здійснюється найманими
працівниками у відносно невеликих та несуттєвих розмірах.
Проте, в незаконному привласненні активів може брати участь
і управлінський персонал, для якого, як правило, легше
замаскувати або сховати незаконне привласнення активів так,
що це буде важко виявити.
Шахрайство включає мотив або тиск для скоєння
шахрайства, винайдену можливість цього та пошук пояснений
його необхідності. Мотивом для незаконного привласнення
активів для деяких осіб може стати, наприклад, спосіб життя
понад міру своїх фінансових можливостей.
Основна відповідальність за запобігання та виявлення
шахрайства покладається на найвищий управлінський та
управлінський персонал підприємства.
Ця відповідальність включає розробку та впровадження
контролю, що стосується мети підприємства щодо підготовки
фінансових звітів, які справедливо й достовірно відображають
(або подають достовірно в усіх суттєвих аспектах) фінансовий
стан згідно з прийнятою концептуальною основою фінансової
звітності, та управління ризиками, що можуть викликати
суттєві викривлення у фінансових звітах.
Ризик не виявлення суттєвого викривлення внаслідок
шахрайства є вищим за ризик не виявлення суттєвого
викривлення внаслідок помилки, оскільки для шахрайства
можуть використовуватися досить складні та ретельно
організовані схеми приховування, наприклад, підробка,
навмисний пропуск операцій або навмисне неправильне
подання інформації аудитору. Виявити такі спроби
приховування може бути ще складніше, якщо вони
супроводжуються змовою. Змова може змусити аудитора
повірити, що докази є переконливими, тоді як насправді вони є

151