Page 13 - 6651
P. 13

ринків. В цей час довгострокові плани були в центрі уваги при
                            виробленні  стратегічної  поведінки  організації.  Ринки  ще  не
                            були  повністю  насиченими,  ситуацію  у  галузях  можно  було
                            добре  прогнозувати,  отже  тенденції  діяльності  підприємств
                            минулих років можна було переносити і на майбутні періоди.
                            У 70-і роки сенс і завдання стратегічного управління істотно
                            змінилися.  Вони  стосувались  вибору  того,  в  якому  бізнесі
                            підприємству вигідніше знаходитися; рішень  з приводу того,
                            що  робити  з  тим  бізнесом,  який  був  успішний,  але  може
                            втратити  свою  привабливість  внаслідок  зміни  споживчих
                            пріоритетів.
                                  У 80-і роки динамізм зовнішнього середовища ще більш
                            ускладнив  завдання  своєчасної  адаптації  підприємств  до  тих
                            змін,  які  відбуваються  у  всіх  сферах  економічної  діяльності.
                            Центром стратегічної поведінки фірми стало таке управління,
                            при якому основою стратегічних рішень  стає вибір поведінки
                            фірми  у  нинішній  момент,  який  при  цьому  одночасно
                            розглядається і як початок майбутнього.
                                   Отже,  з  другої  половини  1990-х  рр.  починають
                            формуватись засади нової концепції стратегічного управління.
                            За визначенням А. Томпсона, вироблення  стратегії  повинно
                            бути спрямоване, як на  своєчасну адаптацію організації до змін
                            зовнішніх умов господарювання так  і  на отримання  додаткових
                            вигод від створюваних у бізнес-середовищі можливостей.
                                  Реалії  сьогодення  доводять,  що  класичні  концепції
                            стратегічного управління, створені у другій половині XX ст.,
                            перестають  відповідати  новим  умовам  бізнес-середовища.
                            Сьогодні  доцільно  говорити  про  становлення  нової
                            концепції  стратегічного менеджменту, основним завданням
                            якої  є  не  стільки  довгострокове  виживання  підприємства,
                            скільки його своєчасна трансформація.
                                  Сьогодні  найбільш  вагомою  парадигмою  вивчення
                            стратегій вважається ресурсна концепція.
                                  Головна  ідея  ресурсної  концепції  полягає  у  тому,  що
                            стійкої  конкурентної  переваги  підприємство  може  досягти
                            тоді,  коли    воно  реалізує  таку  стратегію  створення  вартості,
                            яку паралельно не можуть реалізувати існуючі або потенційні
                            конкуренти. А можливим це стає за умов:
                                  - випереджуючого порівняно з конкурентами створення і
                            розвитку унікальних ресурсів всередині підприємства;

                                                             12
   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17   18