Page 46 - 6648
P. 46

Науковими дослідженнями, зокрема, доведено, що за рахунок невербальних
            засобів  відбувається  від  40  до  80%  комунікації  [1].  Причому  55%  повідомлень
            сприймається  через  вирази  обличчя,  позу,  жести,  а  38%  —  через  інтонацію  та
            модуляцію  голосу  За  допомогою  слів  передається  лише  7    %  інформації,
            стверджує  австралійський  дослідник  Алан  Піз  [2].  Вербальні  та  невербальні
            засоби  спілкування  можуть  підсилювати  або  ослаблювати  взаємодію.  Тому
            інтерпретувати  ці  сигнали  потрібно  не  ізольовано,  а  в  єдності  з  урахуванням
            контексту.
                   Відомо,      що     донедавна       недооцінювалось          значення      невербального
            спілкування.  Одна  з  причин  полягає  в  тому,  що  невербаліка  найчастіше
            виявляється  на  несвідомому  рівні,  а  люди  знають  про  це  мало  і  не  вміють  її
            адекватно  розпізнати.  Водночас  саме  невербаліка  несе  більш  правдиву
            інформацію, ніж вербальні засоби. З її допомогою передаються емоції, ставлення
            суб'єктів одне до одного, до змісту розмови.

                   Класифікація невербальних засобів спілкування

                •  оптичні: жести, міміка, поза, хода, контакт, очей, одяг, косметика;
                •  акустичні: темп мовлення, тембр голосу, висота голосу, сила голосу, паузи,
                    інтонація;
                •  тактико-кінетичні: дотик, потиск руки, поцілунок;
                •  просторово-часові: відстань між співбесідниками, тривалість контакту та ін.

                 Відстань між комунікантами

                   Успіх спілкування певною мірю залежить від «комфортності дистанції», яку
            займають  учасники  спілкування.  Відстань  між  співрозмовниками  різна:  у
            європейців – це відстань простягнутої руки, у латиноамериканців – від ліктя до
            кінчиків  пальців.  У  деяких  народів  заведено  в  процесі  діалогу  торкатися
            співрозмовників. У Європі, в тому числі в Укораїні, дослідники розрізняють такі
            зони спілкування:
                •  інтимна (від 0 до 0.4 м.) – діти, батьки, дружина, кохані, близькі друзі,
                    родичі;
                •  особиста (від 0.4 до 1.5 м.) – конференціях, зустрічах, вечорах тощо;
                •  суспільна (від 1.5 до 4 м.) – лектор з аудиторією, вчитель з учнями, люди,
                    яких не дуже добре знаємо;
                •  відкрита (від 4 до 8 м.) – велика група людей, оратори, артисти.

                   Етичні питання використання мобільних телефонів

                Не можна:
            1.  Користуватися під час перегляду кінофільму, спектаклю, на концертах,
                конференціях, під час нарад і, звичайно ж, під час навчальних занять.
            2.   Класти телефон на стіл під час ділової зустрічі, в кав’ярні та аудиторії, щоб не
                засвідчити неповаги до співрозмовника чи викладача.


              47
   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51