Page 50 - 6648

ЛЕКЦІЯ 9
КУЛЬТУРА ТА ЕТИКА МОВЛЕННЯ ФАХІВЦЯ.
МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ СПІЛКУВАННЯ

9.1 Поняття культури мовлення: основні комунікативні ознаки

Слово у спілкуванні буває животворчим і руйнівним. Воно може об’єднувати
і роз’єднувати людей, приносити задоволення або прикрощі. Тому роль слова у
міжособистісному та діловому мовленні людей має особливе значення, а у з’язку з
цим зростає актуальність проблеми підготовки майбутніх фахівців до спілкування
в нових умовах. Від того, на якому рівні перебуває культура мовлення ділових
людей, залежать результати їхньої професійної діяльності, взаємини з колегами,
партнерами по бізнесу та клієнтами, врешті-решт психічне здоров’я.
Маючи низький рівень культури ділового мовлення, співрозмовники нерідко
ставляться до інших як до об’єктів, яких не цінують. При цьому вони прагнуть
або демонструвати зверхність, або ж використовувати інших у своїх корисних
цілях, маніпулюючи ними. За високого рівня культури мовлення ділові люди
ставляться до інших як до партнерів, яких цінують і з якими готові
співпрацювати. Завдяки цьому вони успішно вирішують професійні проблеми,
мають можливість виявити себе і задовольнити інтереси обох сторін (свої і
партнерів). Від такого спілкування виграють не лише окремі люди, а й організації
та об’єднання, до яких вони входять.
Відомий вислів, який приписують Сократові, «Заговори, щоб я тебе
побачив» свідчить про те, що високий рівень культури, зокрема ділового
мовлення є яскравим свідченням високої загальної культури людини. Мовлення
кожної людини свідчить про рівень її освіченості, культури. Відомий український
педагог В.Сухомлинський писав, що “мовна культура – це життєдайний корінь
культури розумової, високої, справжньої інтелектуальності. Щоб правильно
розмовляти й писати, треба прагнути до удосконалення своїх знань, набутих
раніше, треба любити українську мову й свою справу”. Отже, добре мовлення –
це не просто лад слів, а й лад думок і почуттів.

Культура мовлення – це вміння правильно говорити і писати,
використовувати оптимальні для конкретної ситуації мовні засоби. Основними
ознаками культури мовлення є: 1. Правильність. 2. Точність. 3. Логічність 4.
Багатство (різноманітність). 5. Чистота. 6. Доречність. 7. Достатність (поняття
кількості мовлення). 8. Ясність. 9. Виразність. 10. Емоційність. 11. Мовленнєвий
етикет.

Звичайно, всі ці ознаки підпорядковуються одній глобальній – правильності,
бо залежить від того, порушені чи не порушені у мовленні правила: організації
мовної системи, логіки чи психології, естетики чи етики. Отже, культура
мовлення – це також культура мислення і культура суспільних і духовних
стосунків людини.

Український народ завжди відзначався високою культурою мовних стосунків.

51