Page 42 - 6648

• логічність, послідовність;

• стислість;

• відповідність між змістом і мовними засобами;

• відповідність між мовними засобами та ситуацією спілкування;

• різноманітність мовних засобів;

• нешаблонність у побудові висловлювання;

• доречність;

• виразність дикції;

• відповідність інтонації мовленнєвій ситуації.

Сьогодні вносять пропозиції про те, щоб до характеристики ділових якостей
людини додавати ще й мовну характеристику: вміє чи не вміє чітко та лаконічно
висловлювати свої думки.

8.2 Публічне мовлення

Переконливе, пристрасне слово – дійовий засіб організації стосунків між
людьми в діловій сфері, могутній чинник виховання. Живе слово, особистий
приклад – величезна сила.

Публічний виступи, лекції, доповіді, бесіди, участь у теоретичних
конференціях, диспутах залучають людей до активного громадського життя,
допомагають їм виявити творчу ініціативу, служать засобом пропаганди знань,
виховують людей.

8.3 Особливості публічного виступу

Окреме місце посідає спілкування однієї людини з групою. Кількість осіб у
групі може бути різною: від кількох до великого натовпу. Це залежить від цілей
тих, хто організовує зустріч. Але в усіх випадках людей, скільки б їх там не було,
об’єднує спільний інтерес щодо того, для чого вони зібралися. Метою такого
спілкування є передавання інформації, знань, оцінок та вражень. Форми такого
спілкування теж можуть бути різними: лекція викладача для студентів або
відомого науковця (спеціаліста) для зацікавлених людей, які спеціально зібралися
його послухати; це можуть бути мітинг чи збори. Ця форма спілкування однієї
людини з групою потребує спеціальних з етики, психології, конкретних умінь та
навичок.

Людині, яка виступає перед групою (промовець, лектор), властиві публічне
мислення і мистецтво говоріння, а для тих, кому адресований виступ,
характерною є діяльність, пов’язана зі сприйманням і розумінням того, що вони
чують і бачать, тобто мистецтво слухати.

43