Page 43 - 6648
P. 43

Виступ  –  виголошення  промови,  заяви  інформації  і  т.  ін.  Виступи
            класифікують залежно від їх мети:

                      інформувати,

                      переконувати,


                      розважати

                    Композиційно виступ складається з таких частин:

                         зачин( вступ);


                         виклад (основна частина);

                         кінцівка (висновок);

                         відповіді на запитання слухачів.


                   Залежно  від  змісту,  призначення,  способу  проголошення  виділяються,  як
            уже  згадувалося  вище,  такі  найважливіші  жанри  публічних  виступів:  доповідь,
            виступ по доповіді, промова, лекція, огляд, бесіда, участь у дискусії.

                    8.4 Підготовка до виступу

                Етап підготовки публічного  виступу певною мірою  визначає  її  ефективність.
            Науковці,  найкращі  оратори,  посилаючись  на  так  звану  теорію  формування
            розумових дій П.Я. Гальперіна, а також дослідження нейропсихолога А.Р. Лурії,
            рекомендують:
                      готувати повний текст публічного виступу;

                      надрукувати його, прочитати для себе  вголос, пам’ятаючи, що читання
                       однієї сторінки продовжується в середньому 2 хвилини. Це дасть змогу,
                       по-перше, впорядкувати матеріал  і не заплутатися  в ньому, а по-друге,
                       орієнтуватися в його обсязі та часі;
                      підкреслювати найважливіші думки;
                      виокремлювати основні смислові блоки так, щоб перехід від одного до
                       другого був природним;
                      визначити основні думки в кожному блоці, їхню аргументацію, відповіді
                       на можливі запитання і т. ін.
             Досвідчені оратори вважають, якщо так працювати, то від самого початку текст
            не буде сумою окремих висловлювань, а цілісною структурою, в якій виділяються
            основні  й  другорядні  питання,  сильні  та  слабкі  сторони  чисто  «ораторські»  та
            змістовні  прийоми.  Тоді  втрачається  залежність  від  тексту,  і  він  підкоряється
            тому,  хто  виступає.  Промовець  зможе  говорити  спокійно,  невимушено,
            скорочувати  текст,  перебудовувати,  доповнювати,  а  згодом  майже  не
            користуватися ним.
                   Усім подобається слухати промовця, який  вміє включати до виступу цікаву
            оповідку  й  робить  це  доречно.  Але  слід  також  зважати  на  те,  що  немає  нічого
            гіршого,  ніж  невдало  сказаний  жарт,  бо  слухачі  почнуть  реагувати  на  нього  і

              44
   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48