Page 29 - 6625

1) виявлення потреб у тих чи інших ресурсах, оцінка їхніх обсягів і
визначення способу, в який вона (потреба) може бути задоволена (це відбито в
ресурсних стратегіях)
2) вибір конкретного способу задоволення потреби та конкретного
постачальника;
3) процес реалізації закупівлі (підписання контракту та його виконання).
Треба розрізняти постачальників сировини та матеріалів, капіталів,
трудових ресурсів, оскільки взаємовідносини підприємства з ними мають певну
специфіку.
Для забезпечення обгрунтованості рішень, що приймаються,
підприємство має проводити таку роботу:
- нагромаджувати інформацію про потенційних постачальників для
забезпечення маневру, переходу до інших у разі ускладнення ситуації;
- вивчати стан справ у постачальників, послугами яких користується
підприємство;
- вивчати характеристики сировини, матеріалів, комплектуючих,
обладнання тощо, які поставляються або плануються для продажу.
“Силу впливу” постачальників можна порівняти із силою впливу
споживачів, тому що завдяки зростанню/зниженню цін чи якості продуктів, що
поставляються, можна підвищити/знизити прибутковість на підприємстві, у
галузі.
Конкуренти. Конкуренція в галузі може бути більш або менш
інтенсивною. Це залежить не лише від кількості підприємств у галузі, хоча
деякою мірою їхня кількість зумовлює тип конкуренції (наприклад,
олігополістичну чи чисту). Крім того, на інтенсивність конкуренції впливають
насиченість ринку, тенденції в його русі (розвиток чи скорочення); особливості
функціонування галузі, що проявляється в міцності бар’єрів входу чи виходу,
фаза її життєвого циклу, місце галузі в економіці тощо. На рівень конкуренції
впливають такі фактори, як наявність і можливість виникнення товарів-
замінників і підприємств, що потенційно можуть увійти до галузі. У сукупності
все це впливає на рівень цін і витрат на виробництво й розподіл товарів.
Для характеристики конкурентів (за кожним з наявних та потенційно
можливих конкурентів) можна використовувати такі фактори:
частка ринку, що обслуговується;
імідж, досвід, наявність добре знаних торгових марок;
фінансовий стан;
розвиток НДДКР, наявність патентів і ліцензій;
наявність передової технології;
наявність виробничих потужностей (надлишок чи нестача);
наявність і рівень розвитку інформаційно-аналітичних підрозділів;
здатність до маневру, гнучкість у пристосуванні до змін;
наявність власної, розвиненої системи розподілу та збуту;
наявність висококваліфікованих кадрів;

29