Page 155 - 6625
P. 155

У зв’язку з неоднозначністю підходів різних фахівців до визначення цих
            понять,  особливо  термінів  «зв’язок»  і  «відносини»,  введемо  деякі  уточнення,
            що дозволяють надалі однозначно їх інтерпретувати і здійснювати узгоджений
            опис систем.
                     Зв’язок  -  загальнонаукове  поняття,  яке  трактується  в  теорії  систем  і
            системному  аналізі  як  комунікаційний  канал  або  спосіб,  за  допомогою  якого
            реалізуються        взаємодії      між     об’єктами       (елементами,        компонентами,
            підсистемами  і  системами).  Зв’язок  з  філософських  позицій  характеризує
            взаємозумовленість  існування  явищ,  розділених  в  просторі  і  в  часі.  З
            інформаційно-технічної  точки  зору  зв'язок  -  це  канали  та  процеси  передачі  і
            прийому інформації за допомогою різних технічних засобів.
                     Відносини  -  загальнонаукове  поняття,  яке  використовується  для
            співвіднесення  одного  об’єкта  з  іншим  і  визначальне  розташування  одного
            об’єкта (елемента, компонента, підсистеми і системи) щодо іншого в просторі
            або в часі. Саме це характеризує відносини більшою мірою, ніж наявність між
            об’єктами  будь-яких  зв’язків.  Так,  зокрема,  відносини  обумовлююють  такі
            зв’язки:  «частина  -  ціле»,  «начальник  -  підлеглий»,  «керуючий  -  керований»,
            «вищий - нижчий», «координатор - регулятор» і т.д.
                     З одного боку, відносини ініціюють утворення зв’язків і взаємодій, а з
            іншого  -  самі  є  результатом  виникнення  (руйнування)  зв’язків  в  процесі
            розвитку  взаємодій.  Тому  кажуть,  що  відносини  і  зв’язки  -  це  ненасичені
            фізичним змістом взаємодії.
                     Взаємодія (взаємний вплив) - процес переміщення речовини, енергії та
            інформації  між  об’єктами  (елементами,  компонентами,  підсистемами  і
            системами),  який  має  результат.  При  цьому  слід  зазначити,  що  сучасне
            природознавство  виділяє  шість  видів  взаємодій:  механічну,  гравітаційну,
            електромагнітну, внутрішньоядерну, торсіонну і інформаційну.
                     У  системах  з  речовинною  структурою  взаємодії  між  елементами
            (компонентами)  реалізуються  головним  чином  шляхом  взаємообміну  різного
            роду  предметами,  речами,  продуктами  виробництва.  Прикладом  можуть
            служити       товарообмінні        системи,      в    яких      речовинний        взаємообмін
            забезпечується  транспортними  комунікаційними  мережами  (залізничними,
            авіаційними, автомобільними та іншими).
                     Системи       з    енергетичною         структурою        містять      міжелементні
            (міжкомпонентні)         взаємодії,     які    виражаються         переважно       у    вигляді
            взаємообміну  енергією.  Типовий  приклад  такої  системи  -  міська  мережа
            електропостачання.
                     Для  систем  з  інформаційною  структурою  характерні  міжелементні
            (міжкомпонентні)          взаємодії       переважно        інформаційного         властивості.
            Прикладами таких систем є комп’ютерні та радіо-теле-комунікаційні мережі.
                     Оскільки  реальним  системам  в  тій  чи  іншій  мірі  властиві  всі
            перераховані  типи  структур,  то  говорять  про  змішані  структури,  в  яких
            міжелементні         (міжкомпонентні)         взаємодії      реалізуються        за    рахунок




                                                           154
   150   151   152   153   154   155   156   157   158   159   160