Page 155 - 6625
P. 155
У зв’язку з неоднозначністю підходів різних фахівців до визначення цих
понять, особливо термінів «зв’язок» і «відносини», введемо деякі уточнення,
що дозволяють надалі однозначно їх інтерпретувати і здійснювати узгоджений
опис систем.
Зв’язок - загальнонаукове поняття, яке трактується в теорії систем і
системному аналізі як комунікаційний канал або спосіб, за допомогою якого
реалізуються взаємодії між об’єктами (елементами, компонентами,
підсистемами і системами). Зв’язок з філософських позицій характеризує
взаємозумовленість існування явищ, розділених в просторі і в часі. З
інформаційно-технічної точки зору зв'язок - це канали та процеси передачі і
прийому інформації за допомогою різних технічних засобів.
Відносини - загальнонаукове поняття, яке використовується для
співвіднесення одного об’єкта з іншим і визначальне розташування одного
об’єкта (елемента, компонента, підсистеми і системи) щодо іншого в просторі
або в часі. Саме це характеризує відносини більшою мірою, ніж наявність між
об’єктами будь-яких зв’язків. Так, зокрема, відносини обумовлююють такі
зв’язки: «частина - ціле», «начальник - підлеглий», «керуючий - керований»,
«вищий - нижчий», «координатор - регулятор» і т.д.
З одного боку, відносини ініціюють утворення зв’язків і взаємодій, а з
іншого - самі є результатом виникнення (руйнування) зв’язків в процесі
розвитку взаємодій. Тому кажуть, що відносини і зв’язки - це ненасичені
фізичним змістом взаємодії.
Взаємодія (взаємний вплив) - процес переміщення речовини, енергії та
інформації між об’єктами (елементами, компонентами, підсистемами і
системами), який має результат. При цьому слід зазначити, що сучасне
природознавство виділяє шість видів взаємодій: механічну, гравітаційну,
електромагнітну, внутрішньоядерну, торсіонну і інформаційну.
У системах з речовинною структурою взаємодії між елементами
(компонентами) реалізуються головним чином шляхом взаємообміну різного
роду предметами, речами, продуктами виробництва. Прикладом можуть
служити товарообмінні системи, в яких речовинний взаємообмін
забезпечується транспортними комунікаційними мережами (залізничними,
авіаційними, автомобільними та іншими).
Системи з енергетичною структурою містять міжелементні
(міжкомпонентні) взаємодії, які виражаються переважно у вигляді
взаємообміну енергією. Типовий приклад такої системи - міська мережа
електропостачання.
Для систем з інформаційною структурою характерні міжелементні
(міжкомпонентні) взаємодії переважно інформаційного властивості.
Прикладами таких систем є комп’ютерні та радіо-теле-комунікаційні мережі.
Оскільки реальним системам в тій чи іншій мірі властиві всі
перераховані типи структур, то говорять про змішані структури, в яких
міжелементні (міжкомпонентні) взаємодії реалізуються за рахунок
154