Page 153 - 6625

де Т - час, X - входи, Y - виходи, Z - стани, Ω - клас операторів на виході,
V - значення операторів на виході, ή - функціональний зв'язок в рівнянні y (t2) =
ή [x (t1) , z (t1), t2], φ- функціональний зв'язок в рівнянні z (t2) = φ [x (t1), z (t1),
t2].
9. Система, визначення якої дано при дослідженнях організаційних
систем, виглядає наступним чином:
S = (PL, RO, RJ, EX, PR, DT, SV, RD, EF),
де PL - цілі та плани, RO - зовнішні ресурси, RJ - внутрішні ресурси, ЕХ -
виконавці, PR - процес, DT-перешкоди, SV - контроль, RD - управління, EF -
ефект.
Таким чином, в залежності від розв’язуваних завдань і поставлених цілей
досліджень опис системи можна здійснювати на різних рівнях абстракції і
включати в нього необхідну кількість елементів, зв’язків і дій, що
відображають реальну систему.
Узагальнюючи вищесказане і враховуючи необхідність прийняття
«робочого» визначення поняття системи, можна сформулювати його наступним
чином: система - це сукупність елементів, які знаходяться у відносинах і
зв’язках один з одним і утворюють єдине ціле.

9.2 Система і зовнішнє середовище

Під зовнішнім середовищем розуміється безліч (сукупність) елементів,
які не входять до системи, але зміна їх стану може викликати зміну поведінки
системи. У деяких випадках на початкових етапах дослідження визначення
системи базується на відокремленні системи від зовнішнього середовища, так
як дуже важливо визначити межі системи, яка функціонує в деякій частині
навколишнього середовищі.
Складна взаємодія системи з її оточенням характеризується наступним

чином: система утворює особливу єдність із середовищем. При цьому, як
правило, будь-яка досліджувана система являє собою елемент системи вищого
порядку (надсистеми), а елементи будь-якої досліджуваної системи, в свою
чергу, зазвичай виступають як системи більш низького порядку. У такому
трактуванні середовища-надсистеми важливо враховувати, що вона являє
собою деяку множину систем, кожна з яких по-своєму взаємодіє з об’єктом
аналізу. Виділяють чотири ситуативних класи такої взаємодії: сприятливу,
продидіючу, нейтральну і змішану.
Сприятливим виступає середовище в тому випадку, якщо воно надає
позитивний вплив на функціонування і розвиток системи, сприяє досягненню її
цілей і підвищення ефективності її діяльності.
Протидіюче середовище, навпаки, пригнічує функціонування і знижує
ефективність системи, перешкоджаючи досягненню цілей.
У разі нейтральності середовище не має безпосереднього впливу на
систему. Але навіть в цьому випадку необхідно враховувати його присутність,

152