Page 156 - 6625

матеріального, енергетичного та інформаційного обміну. Такий взаємообмін
між елементами (компонентами) системи, а також між системою і середовищем
називається метаболізмом. (Метаболізм - від грец. metabole - зміна,
перетворення.)
Виділяють сім форм метаболізму:
 речовинну (матеріальну);
 енергетичну;
 інформаційну;
 матеріально-енергетичну;
 матеріально-інформаційну;
 інформаційно-енергетичну;
 матеріально-інформаційно-енергетичну.
Крім того, розрізняють внутрішній і зовнішній метаболізм. Внутрішній
метаболізм відбувається між елементами (компонентами) системи, а зовнішній
- між системою (її елементами, компонентами, підсистемами) і середовищем.
Внутрішній метаболізм відіграє важливу роль при формуванні цілісних
властивостей систем, а зовнішній - визначає ступінь відкритості системи.
Отже, відносини і зв’язки являють собою поняття, які розрізняються за
формальною ознакою, але в той же час вони взаємоутворені і взаємообумовлені
і є загальною базою для взаємодії.
Необхідно підкреслити, що не будь-яка дія може бути взаємодією. Дія -
це процес переміщення речовини, енергії, інформації. Для того, щоб дія стала
впливом, необхідно виконання, як мінімум, двох умов: наявності об’єкта
прикладання (дії) і результативності, тобто ситуації, коли ефект даної дії
перевершує певний поріг. Таким чином, вплив - це дія, яка має результат.
Системи і окремі її частини, вступаючи у взаємодію (зв’язок) одна з
одною, втрачають частину своїх властивостей, якими вони потенційно володіли
у вільному стані. Тому зв’язок визначають як обмеження ступеня свободи
елементів. Звідси виникає питання - за яких зв’язків і при наявності якої
взаємодії між елементами утворюється система, тобто які існують пороги у
взаємодії, подолавши які проявляються основні ознаки системи?
Деякі дослідники (В. Ніколаєв та В.М. Брук) вважають, що для того, щоб
система не розпалася на частини, необхідно забезпечити перевищення сумарної
сили (потужності) зв’язків між елементами системи, тобто внутрішніх зв’язків -
WS-S над сумарною потужністю зв’язків між елементами системи та
елементами середовища, тобто зовнішніх зв’язків WS-E:
WS-S> WS-E.
На жаль, на практиці подібні вимірювання (особливо в організаційних
системах) важко реалізувати, проте можна оцінювати тенденції зміни цього
співвідношення за допомогою непрямих факторів.
Системні зв’язки характеризуються напрямом, силою, характером (або
видом), місцем прикладання, а також спрямованістю процесів.
За першою ознакою - за напрямом зв’язки ділять на:

155