Page 107 - 6583

геометрію геоелектричних границь і розподіл електричних
властивостей. Уже з формального запису (4.10) зрозуміло, що
необхідно розв’язати одне рівняння з двома невідомими,
тобто не існує єдиного однозначного розв’язку. Для такого
розв’язку необхідна апріорна інформація. Якщо задача
ставиться як моделювання положення геоелектричних
границь, необхідно заздалегідь знати розподіл електричних
властивостей, а якщо задача полягає у визначенні розподілу
властивостей, то апріорно необхідно мати інформацію про
поведінку геоелектричних границь. Можлива комбінація
зазначених варіантів.

4.3 Геометричний та індукційний принципи зондувань

4.3.1 Геометричний принцип зондувань

Геометричний принцип зондувань діє для методів
постійного струму і формулюється дуже просто: чим більший
розмір установки, тим менший ступінь поглинання енергії
поля з глибиною і тим більша глибина досліджень. Розмір
установки – це віддаль між електродами живлення або між
живильним і приймальним диполями. Типовим прикладом є
метод вертикальних електричних зондувань, де аналогом
глибини є напіврознос лінії живлення AB 2. Для симетричної
установки з електродами живлення A та B вважають, що
глибина досліджень Н оцінюється співвідношенням

 1 1 
H     AB , (4.11)
 4 10 
при цьому коефіцієнт перед AB має тенденцію до зменшення
зі збільшенням розносу AB .
Для обгрунтування геометричного принципу зондувань
необхідно розглянути питання розподілу густини струму з
глибиною. Розглянемо, як змінюється густина струму з
глибиною посередині між двома точковими джерелами A зі
струмом I та B зі струмом  I (рис. 4.1). Тобто треба
визначити густину струму j в точці  залежно від h .

107