Page 106 - 6583

6
й на високих частотах (понад 10 гц) від частоти поля. Тому у
високочастотних методах електророзвідки можуть бути
розходження між практичними результатами та теоретичними
формулами, основаними на припущені про те, що
електромагнітні властивості порід не залежать від частоти. На
низькі частоти, очевидно, впливають густини струму та
заряди, обумовлені електрохімічними та електрокінетичними
процесами. Їх можна врахувати шляхом введення в основні
рівняння електродинаміки сторонніх густин струму та зарядів.
Оскільки розподіл та інтенсивність останніх невідомі, то
розв’язування цих рівнянь є більш складним.
Однак оскільки помітних відхилень практичних
результатів електророзвідки від даних, передбачених теорією,
основаною на рівняннях Максвелла, не спостерігається, то для
розв’язування будь-якої задачі електророзвідки змінним
струмом можна використати диференціальні рівняння (4.6) з
урахуванням виразів (4.7) і фізичних вимог, у тому числі
граничних умов (4.8) і (4.9).

4.2 Пряма та обернена задача електрометрії

Загалом пряму задачу електрометрії формулюють
таким чином. Задані електричні властивості гірських порід і
геометрія, тобто просторове положення границь, що
розділяють породи з різними електричними властивостями.
Інакше кажучи, задана геоелектрична модель. Необхідно
розрахувати електричне або електромагнітне поле на поверхні
Землі. Формалізований запис прямої задачі:
A  f  x,u , (4.10)

де A – параметри електричного або електромагнітного
поля; u – параметр, що відображає розподіл електричних
властивостей гірських порід; x – параметр, що відображає
геометрію геоелектричних границь. Пряма задача завжди має
єдиний розвязок.
В оберненій задачі за відомими параметрами
електричного або електромагнітного поля необхідно
відтворити геоелектричну модель середовища, тобто

106