Page 92 - 6555
P. 92

Людина  виступає  як  мікрокосм,  в  єдності  унікальних  і  універсальних
            властивостей, самобутності життєвого шляху й реалізації здібностей, талантів у
            певних  суспільних  умовах.  Людина  тим  більш  індивідуальна.  чим  більш
            розвинені,  реалізовані  її  природні  здібності.  задатки.  Терміни  „покликання”,

            „талант” виражають глибинну сутність індивідуальності. Процес її становлення
            передбачає  усвідомлення однієї  з  своїх  здібностей  як  життєвого  покликання,
            підкорення  своєї  діяльності  реалізації  цього  покликання  як  вищої  мети.

            Становлення  індивідуальності  відбувається  в  умовах  конкретної  епохи,
            культури, які багато в чому визначають і вибір покликання, й шляхи реалізації
            таланту. У той же час, талант, реалізуючись, змінює епоху і культуру. Згадаймо

            митців  доби  Відродження:  за  своїм  талантом  вони  творили  картини,
            скульптури, літературні  твори, що змінили уявлення про людину  та  її місце  в
            світі.

                   Проблема          особистості         є     одною         з     найскладніших           у
            філософії. Особистість  –  „виступає  як динамічна,  відносно  стійка  цілісна

            система інтелектуальних, соціально - культурних і морально-вольових якостей
            людини, які виражені в індивідуальних особливостях її свідомості і діяльності.
            ”-  визначає І.Т.  Фролов.  Якщо  провідним  у  визначенні  індивідуальності  є

            її неповторний  вроджений  талант,  то  у  особистості  –  воля,  самостійність.
            Людина виконує в суспільстві визначені ним ролі, виступає як істота соціальна.
            Як особистість проявляє себе у ставленні до виконання своєї ролі або ролей в
            суспільстві.  Особистість  втілює  цінності  своєї  епохи,  культури.  Сприймаючи

            цінності як власні, обираючи їх за основу свого світогляду і діяльності, обирає
            роль  в  суспільстві,  чи  виконує  визначену  так,  щоб  максимально  реалізувати

            свою  систему  цінностей. Особистість  передбачає самостійність  діяльності  на
            основі  вільно  обраних  принципів  і  відповідальності.  Автономність  –  одна  з
            провідних якостей особистості. Вона сама обирає цілі, обов’язки в залежності
            від  своїх  переконань,  інтересів.  А  не  від  зовнішніх  впливів.  Свободу

            особистості забезпечує її вольова готовністьздійснювати вибір і брати на себе
            відповідальність  за  нього.  В  особистості  домінує  свідомо-  вольовий  початок,
            який забезпечує не тільки розуміння мети і шляхів її досягнення, але і силу для

            їх  здійснення,  незважаючи  на  всі зовнішні  перешкоди.  Особистість  діє  на
            основі усвідомлення сенсу життя.

                   3.Проблема сенсу життя людини.

                   Людина,  як  відомо,  єдина  істота,  яка  усвідомлює  свою  смертність,
            конечність  свого  земного  буття.  Народження  і  смерть  –  це  те,  через  що
            неминуче  проходять  всі, спільне  для  всіх  представників  людства  в  усі  епохи,
            що змушує  відчути рівність  всіх.  Як  це  не  парадоксально,  але  перший  крок
   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96   97