Page 90 - 6555

позицій ідеалізму, або з позицій матеріалізму. Праця виступала як рушій
антропосоціогенезу і як його результат. Праця розвивала інтелект, здібності
людей. сприяла формуванню суспільства, що, в свою чергу, ускладнювало
працю, збільшувало розмаїття її видів з метою задоволення матеріальних і

духовних потреб людини, які розвивалися в ході розвитку праці.

Видатний вчений –антрополог і філософ Тейяр де Шарден розглядає
антропосоціогенез як складову космогенезу в цілому, рушійною силою якого є
взаємодія механічної та психічної енергій. Накопичення психічного,
примноження станів його вияву і є фактором появи людини. Людина

усвідомлює свою свідомість, і це робить її перебування у світі новою формою
буття, підносить процес еволюції до нового рівня

Людина – істота бінарна, має подвійну природу - є істотою біологічною і
є істотою соціальною. Як природна істота , вона належить до біологічного
виду Homo Sapiens. Цей вид характеризується рядом видових ознак:

1)тривалість життя;

2) належність до статі;

3)належність до раси;

4)дітородний вік жінки;
5) спадковість – тобто певні вроджені особливості, задатки, але

реалізуються які лише в суспільстві.

Унікальність набору генів кожної людини зумовлюють її неповторність,
унікальність. А приналежність всіх людей. представників всіх рас. народів до
одного виду є біологічною основою рівності всіх людей в правах,
якіназиваються правами людини, тобто правами, які має кожна людина.

Людина виступає як єдність і боротьба протилежностей – біологічного і

соціального. Новонароджена людина має всі анатомо-фізіологічні ознаки
людини. Але якщо у тварин генетично визначені програма поведінки, спосіб
життя, то людина засвоює цю програму тільки у суспільстві, через засвоєння
культури. Якщо дитина не засвоїть її в ранньому віці через відірваність від

людського суспільства, то вона вже ніколи не стане людиною (приклад - мауглі,
тобто діти, що виросли серед звірів). Перетворення біологічного в соціальне
відбувається в процесі соціалізації, тобто в процесі освоєння всього поля

культури. Це приводить до змін в способі проявлення в людини її видових
ознак. Наприклад, спадкові хвороби люди навчились лікувати завдяки розвитку
науки, виробництва, медицини Людина виступає як істота соціальна. чия

поведінка визначена культурою.