Page 83 - 6555
P. 83

– як не тільки й не стільки зміна просторово-часових координат, а як будь-яка
            зміна, що відбувається.

                  Закон  взаємного  переходу  кількісних  і  якісних  змін,  в  свою  чергу,
            виражає  собою механізм  усякого  руху  як  саморуху,  усякого  розвитку
            як саморозвитку. Зміст його полягає в тому, що кількісні зміни, що поступово

            накопичуються  в  предметі,  явищі,  процесі,  досягнувши  певного  – критичного
            стану,  викликають,  породжують,  спричиняють  «сплеск»,  «вибух»,  «перерив
            поступовості»,  «стрибок»,  який  призводить  до  певних  – якісних  зрушень,
            трансформацій, перетворень в самому предметі, явищі, процесі.

                  Дійсний,  тобто  такий,  що  існує  з  необхідністю,  зв’язок  закону  єдності  і

            боротьби  протилежностей  з  законом  взаємного  переходу  кількісних  і  якісних
            змін  полягає  в  тому,  що  другий  з  них  є  проявом  і  доповненням  першого,  і
            виражає  собою  єдність  і  боротьбу  протилежних  фаз  будь-якого  процесу
            розвитку, а саме, еволюційної й революційної.

                  Закон  заперечення  заперечення,  як  і  закон  взаємного  переходу

            кількісних  і  якісних  змін,  теж  означає  собою  продовження  і  доповнення
            основного  закону  діалектики  і  виражає  собою  єдність  і  боротьбу  сталого  і
            змінюваного,  стабільного  й  мобільного,  постійного  і  мінливого.  Суть  його
            полягає  в  тому,  що  він  виражає  собою траєкторію  руху в  процесі  розвитку:

            умовно  кажучи,  ця  траєкторія  являє  собою  спіраль,  яка  сама  по  собі  є
            синтезом прямолінійногопросування  вперед  і колоподібного повертання  до

            начебто старого, але це повертання відбувається вже на новому витку спіралі.
            Невід’ємною ознакою дії закону заперечення заперечення є спадкоємність між
            новим  і  старим:  старе  в  новому  не  знищується,  а  переходить  в  іншу  форму
            свого існування, зберігаючи в собі самому все те, що є в ньому життєздатного.

            Тобто,  як  це  й  сказано  фактично  Гераклітом  (див  епіграф  до  даного
            розділу), нове є старе, що змінилось.

                  3. Категорії діалектики

                  Закони діалектики можуть бути виражені лише за допомогою категорій.
                  Категорії діалектики це найбільш загальні поняття, які мають відношення

            не до окремих сторін, областей, галузей дійсності, а до самої дійсності в цілому.
            Немає  такої  ділянки  дійсності,  в  якій  було  б  відсутнім  те,  що  підпадає  під
            визначення його такими філософськими категоріями, як: кількість, якість, міра;

            одиничне,  особливе,  загальне;  явище  й  сутність;  форма  й  зміст;  причина  й
            наслідок;  необхідність  і  випадковість;  можливість  і  дійсність;  ціле  і  частина;
            система, структура, елемент.

                  Кількість – характеристика  явищ,  предметів,  процесів  за  ступінню
            розвитку або інтенсивності їх властивостей, що виражено в величинах і цифрах.
   78   79   80   81   82   83   84   85   86   87   88