Page 85 - 6555

Система – упорядкована множина взаємопов’язаних елементів, яка має
певну структуру і організацію.

Структура – видимий , сталий спосіб зв’язку елементів того чи іншого
складного цілого.

Основні терміни
Гіпотеза – наукове припущення, яке висувається для пояснення певних

явищ дійсності.

Дискурс – той, що здійснюється шляхом логічних міркувань, розсудливий,
опосередкований.

Дискусія – публічне обговорення якогось спірного питання.
Діалектика – у первісному значенні – мистецтво полеміки, логічний

метод встановлення істини шляхом виявлення й подолання суперечностей у
судженнях опонента; у сучасному філософському трактуванні – вчення про
найзагальніші закони руху як саморуху, розвитку як саморозвитку.

Діалектичне заперечення – таке, яке не знищує в предметі, явищі, процесі

його основу, потенціал подальшого розвитку, а зберігає його.
Діалог – розмова між двома особами; літературно-публіцистичний або

філософський твір у формі розмови.
Еволюція – процес плинного, поступового накопичення певних кількісних

змін.
Закон – вираження й прояв необхідних, суттєвих, сталих, повторюваних

зв’язків між предметами, явищами, процесами.

Категорії діалектики – найбільш загальні поняття, які відносяться не до
окремих галузей. Ділянок дійсності, а до дійсності як такої.

Концепція – (від лат. conception – сприйняття) – система поглядів на певне
явище; спосіб розуміння, тлумачення якихось явищ; основна ідея певної теорії.

Криза – складний, загострений стан, переломний, вирішальний момент.
Метафізика – термін, вперше застосований Андроніком Родоським по

відношенню до останнього розділу «Нового Органона» Аристотеля, який самим
автором не був ніяк названий, і містив, переважно, загально філософські

міркування; з того часу застосовувався як синонім філософії, доки Г.В.Ф.
Гегель не надав йому іншого змісту: протилежного діалектиці.
Принцип – основна ідея, що пронизує наскрізь ту, чи іншу концепцію або

ж життєву позицію.

Революція – якісна зміна, різкий, стрибкоподібний перехід від одного
якісного стану до іншого.