Page 82 - 6555
P. 82
Діалектика, як і кожне інше вчення, що претендує бути теорією, тобто,
системою наукових знань про певну сукупність предметів, явищ, процесів, має
спиратися й дійсно спирається на певну систему принципів. Під принципом в
даному випадку розуміється первоначало, те, що лежить в основі. Такими
принципами для діалектики як вчення про всезагальний зв’язок, рух і розвиток
є:
– принцип єдності світу (весь світ – єдиний в своєму існуванні і в своєму
походженні);
– принцип сходження від абстрактного до конкретного ( під конкретним
розуміється єдність різноманітного, або ж єдність у
різноманітності);
– принцип збігання початку й кінця (проходячи певне коло свого само
розгортання, все повертається до вихідної точки, але вже на
новому витку спіралі само розгортання);
– принцип збігу логічного і історичного (логічне – це ніщо інше, як
«зняте» історичне, тобто таке, що звільнене від усього
випадкового, «наносного», не-необхідного).
Кожен із цих принципів взаємодоповнює інші, тому, взяті в цілому, вони
становлять собою не довільну сукупність, не механічне нагромадження, а
цілком визначену систему, тобто, упорядковану єдність елементів, що її
складають.
Виходячи з принципу єдності світу, не можна не визнати, що, оскільки світ
– єдиний і в своєму існуванні, і в своєму походженні, в ньому існують зв’язки
усього з усім, і немає в світі нічого, що не було б пов’язаним з усім іншим у той
чи інший спосіб. Якщо ж це саме так, то серед усіх незчисленних зв’язків
обов’язково існують такі, які мають сталий, необхідний, суттєвий,
повторюваний характер. Саме такі зв’язки і становлять собою те, що має назву
закону.
Таким чином, закон є проявом і вираженням сталих, необхідних,
суттєвих, повторюваних зв’язків.
Основним законом, ядром діалектики, який виражає собою джерело
усякого руху як саморуху, усякого розвитку як саморозвитку, є закон
єдності і боротьби протилежностей. Можна навести приклад дії цього
закону: плюс і мінус, сили тяжіння і відштовхування, асоціація і дисоціація,
асиміляція і дисиміляція, чоловіче й жіноче, продуктивні сили й виробничі
відносини – все це – протилежності, які знаходяться між собою в стані
єдності і боротьби, тобто, протиріччя, тільки завдяки яким і існує постійно рух