Page 25 - 6545

природи, суспільства і мислення, одержуваного і перетворюваного на
безпосередню продуктивну силу суспільства в результаті спеціальної
діяльності людей, що розвиваються.
Необхідно пам'ятати, що слово «наука» в українській і інших
мовах має декілька значень:
● це сукупність знань про природу і суспільство;
● сфера людської діяльності;
● конкретна наукова дисципліна, що вивчає іноді всього один
об'єкт.
Основною ознакою і головною функцією науки є пізнання
об'єктивного світу. Наука створена для безпосереднього виявлення
істотних сторін всіх явищ природи, суспільства і мислення.
На заході панує звужене (але дуже точне) розуміння терміну
«наука» (science) як сукупності суто інструментальних даних і
результатів їх ментального використовування. К. Корсак (2002) вважає,
що «наука» торкається всіх важливих впорядкованих знань, тому в
західній термінології це поняття можна охопити лише двома
термінами – Science = точна наука, Humanities = гуманітарні науки.
Предмет науки – закони природи, суспільства і мислення.
Мета науки – пізнання законів розвитку природи і суспільства.
Поки закон не відкритий, йде тільки опис явища, збір матеріалів,
систематизація фактів. Але пояснити їх або передбачити немає
можливості. Підсумком пізнання предмету, явища є поняття.
Поняття – цілісна сукупність думок, тобто думок, в яких що-
небудь стверджується про відмітні ознаки досліджуваного об'єкту,
ядром чого є думки про самі загальні і в той же час істотні ознаки цього
об'єкту. Визначити поняття, значить, встановити його межу, межі, що
дозволяють відрізнити його від інших пов'язаних з ним понять.
Найвищою формою узагальнення і систематизації знань є теорія.
Теорія – струнка, несуперечлива (на сучасному рівні) система
знань, що пояснюють зовнішній світ або окремі його елементи;
підтверджена, як правило, експериментами або розрахунками.
Гіпотеза – припущення, що несуперечливо пояснює те або інше
явище, засноване на об'єктивних чинниках і очевидних постулатах, але
не підтверджене експериментально. Гіпотеза після її
експериментальної перевірки може стати теорією.
Методологія – сукупність найістотніших елементів теорії,
конструктивних для розвитку самої науки; методологія на відміну від
теорії не приносить нового знання, але вона розвиває в науці такі
елементи, без яких неможливий розвиток самої науки.
25