Page 203 - 6544

середовище отримала у нас назву ОВНС, а наприклад у США існує
аналог, який там має назву Environmental Impact Assessment – EIA.
ОВНС включає в себе докладний опис трьох основних аспектів:
• характеристик проектованого об'єкта (для нового – розгля-
даються всі можливі його альтернативи) або діючого виробництва на
фоні інших альтернативних об'єктів, що вже значний час
експлуатуються і позитивно себе зарекомендували;
• впливу (його види і форми) об'єкта, що розглядається, на
кожний із компонентів навколишнього середовища (земельні ресурси,
надра, водні ресурси, атмосферне повітря, ландшафти, флора, фауна);
• заходів, які можуть бути вжиті для зниження ризику ава-
рійності об'єкта й уникнення або зведення до мінімуму небажаних
наслідків для навколишнього природного середовища в разі
виникнення аварії.
Як уже зазначалось, подібність у методичних підходах до
екологічних оцінок відіграє вельми позитивну роль. Однак у нашій
країні, де практика екологічного страхування відсутня, необхідний
більш чіткий підхід. Мова йде про те, що вказані оцінки екологічного
збитку завершуються експертними висновками, які мають переважно
не кількісний характер, а містять в собі якісні характеристики. Ця
обставина ускладнює визначення конкретних величин можливих
екологічних збитків, які є першорядними у прийнятті рішень щодо
умов екологічного страхування. Мається на увазі насамперед
встановлення величини страхової суми, еквівалентної розмірам
екологічного збитку.
Головна проблема постає в одночасному вирішенні двох завдань.
Перше з них – об'єднання в одній оцінці переліку показників
навколишнього природного середовища, які підпадають під негативний
вплив, із зведенням показання цього впливу до єдиного значення.
Друга полягає у визначенні економічного еквіваленту, який відповідав
би комплексному екологічному показнику.
За кордоном перше завдання найчастіше вирішувалось у межах
трьох незалежних напрямків. Ними є методи, які використовують
матриці Леопольда, суміщений аналіз карт і система оцінки довкілля
Бателле .
Якщо перший із вказаних напрямків базується на використанні
контрольного списку, де визначаються взаємозв'язки типу «причина-