Page 201 - 6544
P. 201

(Q).  Між  ризиком  виникнення  аварійної  ситуації  і  ймовірністю
                           безвідмовної роботи об'єкта існує тісний зв'язок (21.10):
                                                                    Q = 1 – Р.                                              (21.10)
                                На  практиці  оцінки  ризику  виникнення  аварійної  ситуації  і
                           відповідно  імовірності  безвідмовної  роботи  об'єкта  виконують  за
                           допомогою двох підходів.
                                Перший  базується  на  використанні  символічних  моделей,  які
                           встановлюють  залежність  між  імовірністю  безвідмовної  роботи  і
                           показниками  роботи  окремих  вузлів  об'єкта,  що  розглядається.  На
                           підставі  наявних  даних  щодо  надійності  роботи  ключових  вузлів
                           роблять висновок про загальну надійність роботи об'єкта.
                                Другий  підхід  грунтується  на  топологічних  або  графічних
                           моделях.  Використовуючи  показники  характеристик  основного
                           обладнання  або  вузлів  об'єкта  через  побудовані  блок-схеми,  варіанти
                           відмов  об'єкта  і  т.  д.,  розраховують  або  ризик  виникнення  аварійної
                           ситуації, або надійність його роботи.
                                Варто  зазначити,  що  існує  кілька  шляхів  зниження  ризику
                           виникнення  аварійних  ситуацій.  Першим  напрямком  вважається
                           резервування  надійності  у  вузлах,  які  є  відповідальними  за  можливу
                           аварійну  обстановку.  Другим  –  технічна  діагностика,  спрямована  на
                           своєчасне  виявлення  причин або  окремих  чинників  можливих аварій.
                           Третім  –  технічне  обслуговування,  спрямоване  на  попередження  й
                           усунення  причин  прискореного  спрацювання  і  в  цілому  старіння
                           об'єкта.  Цими  заходами  можна  досягти  двох  цілей.  По-перше,  значно
                           підвищити прибутковість самого екологічного страхування і, по-друге,
                           знизити  загальну  аварійність  на  «критичних»  об'єктах,  підвищити
                           ефективність їх роботи.
                                Поряд  з  розглянутими  вище  питаннями,  які  необхідно
                           вирішувати  при  реалізації  екологічного  страхування,  є  ще  одне,  не
                           менш  важливе,  яке  стосується  методів  визначення  критичності
                           виробничих  об'єктів  та  оцінки  шкоди,  яку  вони  можуть  заподіяти
                           навколишньому  природному  середовищу.  Як  уже  відзначалось,  до
                           «критичних»  слід  віднести  аварійно-небезпечні  об'єкти,  які  в  разі
                           виникнення  аварії  можуть  призвести  до  негативних  наслідків,  що
                           перевищують  відновлювальні  властивості  оточуючого  середовища.
                           «Критичні»  об'єкти  –  це,  в  першу  чергу,  підприємства  таких  видів
                           виробничої діяльності:
   196   197   198   199   200   201   202   203   204   205   206