Page 121 - 6544
P. 121

де накопичується в морських рослинах, планктоні, кістках риб. До речі,
                           морські  фосфорити,  як  і  добрива,  що  з  них  виготовляють,  містять
                           підвищену  кількість  кадмію,  а  це  призводить  до  його  накопичення  в
                           грунтах, куди вносять добрива.
                                Ртуть (Нg) є дуже отруйною речовиною. Особливо токсичними
                           є  органічні  сполуки  ртуті:  метилртуть,  етилртуть  тощо.  В  організмі
                           людини, потрапляючи в кров, ртуть циркулює і, з'єднуючись з білками,
                           частково  відкладається  в  печінці,  селезінці  та  тканинах  мозку.
                           Особливо небезпечні сполуки ртуті для грудних дітей.
                                Характерні  ознаки  ртутного  отруєння  –  поява  по  краях  ясен
                           синьо-чорної  смуги,  зниження  працездатності,  поганий  сон,  послаб-
                           лення нюху, головний біль, тремтіння пальців.
                                Ртуть,  що  потрапила  в  організм  внаслідок  разового  отруєння,
                           виводиться  сечогінними  засобами  дуже  повільно  –  протягом  трьох–
                           чотирьох місяців.
                                До  впливу  існуючих  у  природі  здавна  токсичних  речовин  усі
                           організми були еволюційно підготовлені, бо пристосовувалися тисячі й
                           тисячі років. А до дії нових, які людство почало у великих кількостях
                           продукувати  протягом  останніх  десятиріч,  екосистеми  еволюційно  не
                           встигли  підготуватися.  Ці  нові  токсичні  речовини,  що  раніше  не
                           існували  в  природі,  чужі  всьому  живому  за  своєю  фізико-хімічною
                           структурою.   Вони    не   можуть    перероблятися,    розкладатися,
                           окислюватися організмами. Їх дія, а також вплив різних нових фізичних
                           випромінювань,  шумів,  вібрацій  призвели  до  виникнення  невідомих
                           раніше   в   природі   генетичних,    токсикологічних,   алергічних,
                           ендокринних та інших захворювань.
                                Такими небезпечними новими токсичними речовинами є:
                                ● поліхлоровані біфеніли (ПХБ),
                                ● полібромовані біфеніли (ПББ),
                                ●  поліциклічні  ароматичні  вуглеводні  (ПАВ),  яких  нині
                           виробляється близько 600 видів,
                                ● вінілхлориди (містяться в різних плівках, поліетиленових упа-
                           ковках та трубах, пластиках).
                                Так,  ПХБ  стали  широко  відомі  з  1968  р.,  коли  сталося  масове
                           отруєння  людей  рисовим  маслом,  забрудненим  ПХБ  (хвороба  юшо).
                           Тоді  мали  місце  масові  захворювання  шкіри,  шлунково-кишкового
                           тракту, нервової системи, народжувалися мертві діти. Дуже негативно
   116   117   118   119   120   121   122   123   124   125   126