Page 124 - 6544
P. 124

природи, «зеленими» службами Управління екологічного моніторингу
                           Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

                                               15.2 Визначення норм ГДК
                                В основу нормування всіх забруднювачів покладено визначення
                           ГДК  у  різних  середовищах.  За  основу  приймають  найнижчий  рівень
                           забруднення, який ґрунтується на санітарно-гігієнічних нормах.
                                Слід  зазначити,  що  ГДК  забруднювачів  у  нормативах  різних
                           країн часто різняться, хоча й незначно.
                                Вважається,  що  ГДК  полютанта  –  це  такий  його  вміст  у  при-
                           родному  середовищі,  який  не  знижує  працездатності  та  самопочуття
                           людини, не шкодить її здоров'ю в разі постійного контакту, а також не
                           викликає небажаних (негативних) наслідків у нащадків.

                                Під  час  визначення  ГДК  враховують  не  лише  ступінь  впливу
                           забруднювачів на здоров'я людини, але й їх дію на диких та свійських
                           тварин,  рослини,  гриби,  мікроорганізми  й  природні  угруповання  в
                           цілому.
                                Результати  найновіших  досліджень  свідчать,  що  нижніх  без-
                           печних меж впливів канцерогенів і іонізуючої радіації не існує. Будь-
                           які дози, що перевищують звичайний природний фон, є шкідливими.
                                За  наявності  в  повітрі  кількох  забруднювачів  їх  сумарна
                           концентрація  не  повинна  перевищувати  одиницю.  Приблизний
                           розрахунок можна зробити, користуючись формулою (15.1):
                                                     С 1/ГДК 1+С 2/ГДК 2+...С/ГДК= 1,                         (15.1)
                                                                                           3
                                де С 1, С 2, Сз... С – фактичні концентрації забруднювачів, мг/м ;
                                                                            3
                                ГДК 1, ГДК 2 ... ГДК – ГДК забруднювачів, мг/м .
                                Дуже  шкідливою  є  сумарна  дія  таких  полютантів,  як  сірчистий
                           газ, діоксид азоту, фенол, аерозолі, сірчана кислота та фторид водню.
                                Для  визначення  максимальної  разової  ГДК  використовуються
                           різні  високочутливі  тести,  за  допомогою  яких  виявляють  мінімальні
                           впливи  забруднювачів  на  здоров'я  людини  у  разі  короткочасних
                           контактів  (виміри  біопотенціалів  головного  мозку,  реакція  ока  тощо).
                           Під  час  визначення  тривалих  впливів  забруднювачів  (токсикантів)
                           проводять   експерименти    на   тваринах,   використовують     дані
                           спостережень під час епідемій, аварій, додаючи до певного порогового
                           впливу коефіцієнт запасу, що знижує шкідливу дію ще в кілька разів.
   119   120   121   122   123   124   125   126   127   128   129