Page 123 - 6544
P. 123

● гранично допустимі концентрації шкідливих речовин (ГДК),
                                ● гранично допустимі викиди (ГДВ) забруднювачів,
                                ● гранично допустимі екологічні навантаження (ГДЕН),
                                ● максимально допустимий рівень (МДР),
                                ● кризисні екологічні ситуації (КЕС),
                                ● санітарно-захисні зони (СЗЗ) тощо.
                                Гранично  допустимі  концентрації  встановлюються  головними
                           санітарними інспекціями в законодавчому порядку або рекомендуються
                           відповідними  установами,  комісіями  на  основі  результатів  складних
                           комплексних  наукових  досліджень,  лабораторних  експериментів,  а
                           також  відомостей,  одержаних  під  час  і  після  різних  аварій  на
                           виробництвах,  військових  дій,  природних  катастроф  (вивержень
                           вулканів,  землетрусів,  великих  пожеж,  падіння  метеоритів)  з
                           використанням  матеріалів  тривалих  медичних  обстежень  людей  на
                           шкідливих  виробництвах,  у  хімічних  та  ливарних  цехах,  на  АЕС,  у
                           копальнях,  кар'єрах.  У  колишньому  СРСР  Головною  санітарною
                           інспекцією Міністерства охорони здоров'я СРСР були встановлені два
                           нормативи ГДК, якими ми користуємося й нині:
                                ●  максимальна  разова  ГДК,  яка викликає  рефлекторні  реакції  у
                           людини  (запах,  тепло,  світло  тощо)  внаслідок  20-хвилинної  дії  на
                           людину;
                                ● середньодобова ГДК, яка не має шкідливого впливу на людину
                           у разі тривалої дії.
                                Доки  існують  шкідливі  для  довкілля  види  антропогенної  діяль-
                           ності,  щоб  обмежити  її  вплив  на  природне  середовище,  ми  мусимо
                           нормувати  кількість  шкідливих  речовин,  що  викидаються  в  повітря,
                           ґрунти  й  води  всіма  типами  забруднювачів,  постійно  контролювати
                           шкідливі  викиди  промислових,  військових  та  сільськогосподарських
                           об'єктів,  прогнозуючи  екологічний  стан  довкілля  та  приймаючи
                           відповідні  санкції  й  рішення  щодо  порушників  законів  про  охорону
                           природи.
                                В  Україні  стан  довкілля  нині  контролюється  кількома  відом-
                           ствами. Основний контроль здійснюють Міністерства охорони здоров'я
                           та    природи,    санітарно-епідеміологічні    служби,     державна
                           гідрометеослужба  та  її  відділи  в  районах  і  областях.  Допоміжний
                           екологічний контроль здійснюється службами міністерств  і комітетів
                           комунального  господарства,  рибнагляду,  геології,  товариства  охорони
   118   119   120   121   122   123   124   125   126   127   128