Page 118 - 6544
P. 118
автотранспортом (Київ, Одеса, Харків, Ялта, Сімферополь, Баку,
Батумі, Тбілісі, Алма-Ата, Новокузнецьк та ін.).
Аміак (накопичуються в рослинах, а через рослинний корм – у
тваринах), призводять до швидкого псування зубів, кісток, зниження
діяльності молочних залоз, некрозу нирок, пошкодження кишок.
Зауважимо, що з розвитком великих тваринницьких ферм, пта-
хоферм, де кількість тварин сягає десятків і сотень тисяч, постала
проблема сильного забруднення довкілля й в сільськогосподарських
районах. У зонах, де є приміщення для утримання птахів, свиней, корів,
у повітря надходить велика кількість сірководню, аміаку, вуглекислого
газу, а в грунти та грунтові води – органічних забруднювачів, хімічних
синтетичних продуктів. Спеціалісти стверджують, що одна велика
сучасна свиноферма (100 тис. голів), де використовують гідрозмив
нечистот, забруднює довкілля з такою ж інтенсивністю й у такому
обсязі, як сучасне місто з населенням в 300-400 тис. чоловік.
Ще одне важливе зауваження: в сучасних умовах атмосферне
повітря одночасно забруднюється кількома шкідливими речовинами.
Кожна з них, взята окремо, може мати концентрацію, що менша ГДК і
начебто нешкідлива, але сумісний вплив усіх забруднювачів викликає
такий же ефект, як речовина з перевищеною ГДК. Це явище називають
ефектом сумації дії шкідливих речовин. Прикладом сумації
негативного виливу може бути сумісна дія сірчаного газу та
сірководню, ацетону й фенолу, ацетальдегіду та вінілацетату, діоксиду
азоту й формальдегіду, сірчистого газу й діоксиду азоту, метанолу та
етанолу, сірчистого газу й фторидів, суміші сильних кислот.
Сірководень (Н 2S) на Землі існував завжди, утворюючись у
результаті діяльності вулканів та сульфатредукуючих бактерій, які
виникли з того часу, коли на Землі з'явилося повітря (понад 3,6 млрд.
років тому). Нині вони продовжують утворювати сірководень з
використанням сірчанокислих іонів у місцях, де недостатньо кисню –
донних відкладах річок, боліт, озер і морів, особливо в портах і районах
стоку брудних вод з суші, в каналізаційних системах усіх міст.
Сульфатредукуючі бактерії відбирають кисень у сірчаної кислоти, що
міститься в стоках і застійних водах, і виділяють сірководень. Якщо
цей сірководень реагує з залізом та іншими елементами й стабілізується
у вигляді чорних осадків, він не шкідливий. Утворення великої
кількості вільного сірководню є дуже небезпечним. Цей газ з різким