Page 120 - 6544
P. 120

через шкіру, слизові оболонки, з водою та їжею, а неорганічні – через
                           дихальні  шляхи.  Нині  житель  великого  міста  в  середньому  щоденно
                                             3
                           вдихає  біля  20  м   повітря,  в  якому  міститься  багато  свинцю  від
                           вихлопних  газів,  поглинає  з  їжею  до  45  мкг,  а  в  його  організмі
                           затримується до 16 мкг. Цей свинець проникає в кров і розподіляється в
                           кістках  (до  90%),  печінці  й  нирках.  Іноді  загальна  його  кількість  у
                           організмі досягає 0,5 г і більше, тоді як ГДК в крові становить 50-100
                           мкг/100 мл.
                                Навіть найменший вміст свинцю в крові сучасної людини в 100
                           разів більший, ніж у крові первісної людини. Це зумовлено тим, що, по-
                           перше, в наш час через антропогенні забруднення кількість свинцю в
                           навколишньому  середовищі  збільшилася  в  сотні  й  тисячі  разів,  по-
                           друге,  людина  є  однією  з  останніх  ланок  ланцюга  живлення
                           (трофічного ланцюга). А в межах цього ланцюга концентрація свинцю
                           від ланки до ланки дуже зростає: у донних водоростей, що поглинають
                           свинець  з  забруднених  вод,  його  концентрація  підвищується  в  700
                           разів, у фітопланктоні – в 4000, у зоопланктоні – в 3000, у молюсках – у
                           4000 разів. У великих містах у дощових водах і снігу вміст свинцю нині
                           досягає 250-350 мкг/л.
                                Кадмій  (Сd)  є  досить  отруйною  речовиною,  незначні  концен-
                           трації  якої  призводять  до  серйозних  захворювань  нервової  системи,
                           кісткових тканин, а тривала дія навіть до смерті. Його ГДК становить
                           0,001 мг/л.
                                Тяжке  кісткове  захворювання,  відоме  в  Японії  як  ітай-ітай,
                           викликане  хронічним  отруєнням  кадмієм  (1956  р.),  що  знаходився  в
                           рисі,  а  рис  накопичував  цю  речовину  через  забруднення  відходами
                           гірничодобувної  промисловості,  розміщеної  навколо  полів.  У  цих
                           районах щоденно в організм людей потрапляло до 600 мкг кадмію.
                                До  речі,  в  США  нині  за  добу  в  організм  дорослої  людини  по-
                           трапляє до 50-60 мкг кадмію, в Швеції – 15-20, у Японії – до 80 мкг.
                           Щастя, що основна маса кадмію виводиться з організму досить швидко,
                           адсорбується лише приблизно 2 мкг за добу.
                                Виявлено,  що  в  природне  середовище  кадмій  надходить  пере-
                           важно  в  результаті  антропогенної  діяльності  –  під  час  видобування  й
                           переробки  металоносних  корисних  копалин,  згорання  деяких  палив,
                           спалювання побутових відходів на звалищах, а також із промисловими
                           стічними водами. Потрапляючи в ріки, кадмій далі виноситься в море,
   115   116   117   118   119   120   121   122   123   124   125