Page 7 - 6541

землекористування протягом агрокультурного періоду призвело до втрати
понад 2 млрд. га орних земель, виникнення девастованих угідь (badland) на 6,7
% суходолу. Тепер для землеробства використовують площу, що становить
лише 11 % території суходолу, а для пасовищ – 26 %. Від різних видів
ерозійних процесів щороку змивається 25,4 млрд. т ґрунту, що істотно знижує
його родючість. Починаючи з другої половини минулого століття у
загрозливому екологічному стані виявився Світовий океан, до акваторій якого
щороку потрапляє 13-14 млн. т нафтопродуктів та інших хімічних речовин. Це
не лише знижує біологічну продуктивність гідросфери та її здатність до
відновлення кисню (50 % кисню у біосфері відновлює Світовий океан), а й є
причиною збіднення біорізноманітності.
У глобальному вимірі техногенний вплив виявляється і в атмосфері.
Промислові викиди у повітряний басейн зросли з 500 тис. тонн у 1901-1910 рр.
до 4500 тис. тонн у 1971-1980рр. Вони стали причиною випадання кислих
дощів, небезпечних не лише для органічного світу, а й для педосфери та
архітектурних споруд. У країнах Західної Європи від кислих дощів всихає
один мільйон гектарів смерекових монокультурю
Особливо небезпечним у приземному горизонті атмосфери є збільшення
СО 2, NO X та інших промислових газів, кількість яких з 1960 до 1995 р. зросла
на 14 %. Внаслідок парникового ефекту існує реальна загроза потепління
клімату.
Глобальне потепління клімату стало причиною танення льодовиків в
Арктиці й Антарктиці, підвищення рівня Світового океану, створює небезпеку
затоплення малих островів та зміщення природних ландшафтних географічних
зон, а також почастішання небезпечних для суспільства екологічних процесів.

3.2 Глобальні зміни у навколишньому природному середовищі
Широкомасштабна трансформація природних ландшафтів, скорочення
площі лісових масивів, глобальне техногенне забруднення довкілля, екологічно
необґрунтоване природокористування, відсутність ефективних
природоохоронних заходів створюють загрозу для збереження біотичної
різноманітності всієї біосфери. За даними Світового центру охорони і
моніторингу (World Conservation. Centre and Monitoring) та ряду американських
біологів (Andersen, Haw ksworth, Truper, Vickerman) систематики описали:
• одноклітинних видів (Protista) – понад 100 тис;
7
• грибів (Eumicota) –80 тис;
• мохів (Bryophyta) – 14 тис;
• судинних рослин (Trachyophyta) – 250 тис;
• гельмінтів (Platyhelminthes) –25 тис;
• членистоногих (Arthropoda) – 1250 тис;
• молюсків (Mollusca) – 100 тис;
• хребетних (Chordata) – 40 тис, а також багато видів інших філів.
За прогнозами американських біологів Р.М. Мая та Е.О.Вільсона у