Page 59 - 6514

- перерозподіл ресурсів від некритичних до критичних
робіт (з метою скорочення терміну їхнього виконання) в ме-
жах запасу часу;
- зміна логічних зв’язків (там, де це можливо): замість
послідовних – паралельні;
- нове обчислення тривалості робіт критичного шляху (з
надходженням нової інформації);
- зміна режиму роботи (замість п’ятиденного тижня –
шести- або семиденний), проте потрібно враховувати знижен-
ня продуктивності праці й збільшення витрат на оплату праці;
- якщо внутрішні ресурси перевантажені – використання
субпідрядників (або тимчасових працівників);
- зміна засобів транспортування матеріалів;
- технічні зміни, які скорочують тривалість виконання
роботи і спрощують її зміст (альтернативні матеріали, інші за-
соби складання тощо);
- матеріальне стимулювання – премії за скорочення три-
валості робіт;
- підвищення рівня кваліфікації, яке збільшує ефектив-
ність праці;
- поліпшення умов праці та мотивація;
- якщо головні критерії – час і витрати, то скорочується
обсяг робіт.
Зазвичай усі ці шляхи потребують збільшення ресурсів
(використання додаткових працівників або позаурочного ча-
су), що призводить до підвищення витрат на проект. Тому
менеджер проекту щоразу має шукати компроміс між скоро-
ченням часу виконання робіт і економією додаткових витрат
на нього. Проте якщо час є пріоритетом номер один і постає
завдання скоротити терміни виконання на початковому мере-
жевому графіку, виникає потреба скорочення строків за раху-
нок збільшення витрат шляхом перегляду початкового мере-
жевого графіка.

58