Page 58 - 6514

Закон Паркінсона. Закон Паркінсона стверджує, що кіль-
кість роботи збільшується, щоб використати весь визначений
час для завершення завдання. Це означає, що про завершення
роботи раніше терміну ніколи не повідомляється. Працівники
продовжують працювати над поліпшенням завдання або прос-
то шукають інше заняття, доки не настане термін здачі.
Ці два типи поведінки, синдром студента і багатофунк-
ціональність, мають одну основну причину – відсутність чіт-
ких пріоритетів. Синдром студента трапляється, коли ви вва-
жаєте, що до дати здачі завдання ще багато часу, більше ніж
необхідно для завершення, тоді як непродумана багатофунк-
ціональність виникає через неправильну розстановку пріори-
тетів і триває доти, доки працівники почнуть не встигати до
встановленої дати.
Таким чином можна визначити кілька причин збіль-
шення запланованої тривалості проекту в порівнянні з дійсно
необхідною:
- було додано занадто багато часу до початкового плану.
Якщо на роботу відводиться певна кількість часу, то вона по-
винна займати лише цей час;
- багатофункціональність додає непотрібну роботу (до-
даткову структуру) до проекту;
- через синдром студента багато часу витрачається да-
ремно, що додає більше часу до вже збільшених оцінок запла-
нованого часу;
- закон Паркінсона захищає нас від використання в своїх
інтересах будь-яких сприятливих змін проекту (завершення
завдання раніше визначеного терміну).
З іншого боку, визначення за допомогою мережевих гра-
фіків критичного шляху і тривалості виконання робіт інколи
показує, що обчислені терміни перевищують планові завдан-
ня. Виникає потреба скорочення окремих робіт для забезпе-
чення запланованого строку виконання проекту. Цю проце-
дуру ще називають оптимізацією мережевого графіка.
Менеджер проекту може використовувати такі методи
скорочення тривалості робіт:

57