Page 12 - 6500

заході під інфраструктурою стали розуміти сукупність галузей, що сприяють
нормальному функціонуванню матеріального виробництва.
В перших дослідженнях теорії інфраструктури, її розглядали як категорію
суспільного або соціального накладного капіталу, що формується в результаті різниці між
суспільними витратами на створення товарів і витратами окремих підприємців.
Вперше термін «інфраструктура» в економічній літературі був використаний в
роботах П. Розенштейна-Родана та деяких німецьких науковців. Так, для позначення
інфраструктури в сучасному розумінні використовували термін «суспільний накладний
або допоміжний капітал». П. Розенштейн-Родан визначає інфраструктуру як умови
навколишнього суспільного середовища, необхідні для того, щоб приватна промисловість
була в змозі зробити перший ривок. Поняття інфраструктури він відносить не тільки до
шосейних доріг, дамб і залізниць, але також до каналізації і інших підприємств
комунального господарства.
Як вказує П. Самуельсон, уряд несе державні витрати по реалізації важливих
проектів збільшення «суспільного допоміжного капіталу» (дороги, школи, лікарні, дамби
для електростанцій і поглиблення річок, будівництво залізниць, поліпшення і збереження
ґрунту), що є необхідною умовою для економічного зростання і розвитку країни. Участь
держави в такого роду проектах зв'язана або із створенням невідчутних вигод, від яких не
можна чекати грошових прибутків, або ці проекти непривабливі для інвесторів унаслідок
тривалого терміну окупності, або їх масштаби дуже великі для ринків приватного
капіталу.
Дещо іншої точки зору дотримувався А. Пізенті , який стверджував, що «..класичні
капіталовкладення, яких вимагає від держави капіталізм, повинні мати своїм об'єктом
«суспільні роботи», тобто створення того комплексу умов, який нині іменують в світі
«інфраструктурою» (дорожня мережа, транспортні засоби, землеустрій, фінансово-
кредитні установи і т.д.). Ці роботи скорочують накладні витрати капіталістичних
підприємств, тобто покращують економічне середовище, в якому ті діють, полегшуючи
процес обігу капіталу...».
Досить активно в науковій літературі обговорюється семантична відповідність слова
«інфраструктура» економічному змісту. Зокрема, І. М. Маєргойз вважає більш
відповідним по суті і виконуваним функціям термін «загальнофондова база (територія)».
Деякі вчені трактують семантику терміну «інфраструктура» як категорію, що означає «за
межами будови».
Важливо відзначити також і широкий спектр думок з приводу виробничих відносин,
що розкривають суть категорії «інфраструктура».
Згодом поняття інфраструктури стало розширятися у міру розвитку суспільного
виробництва і продуктивних сил, акцент в дослідженнях зміщується у бік визначення
складу елементів інфраструктури.
Узагальнюючи вітчизняні і зарубіжні дослідження в економічній літературі, ми
виділили наступні методологічні підходи до визначення змісту категорії
«інфраструктура».
У першому підході – «виробничому», розвиток якого відбувався під впливом
марксистської теорії, повною мірою поняття «інфраструктура» не використовується, але
застосовуються такі категорії, як «загальні умови суспільного процесу виробництва» і
«загальні умови праці».
К. Маркс вказує, що «…до засобів процесу праці відносять всі матеріальні умови,
необхідні взагалі для того, щоб процес міг здійснюватися. Прямо вони не входять в нього,
але без них він або зовсім неможливий, або може відбуватися лише в недосконалому
вигляді». Відповідно створені людиною умови в процесі виробничої діяльності і є
інфраструктурою. Таким чином, інфраструктурними галузями є ті, які забезпечують
умови ефективного розвитку і функціонування матеріального виробництва.