Page 11 - 6500

яка об'єднує 183 держави. Відома також Міжнародна асоціація повітряного транспорту
(ІАТА). Туристичні агентства беруть участь у міжнародних авіаційних організаціях через
спеціальне відділення Міжнародної організації агентів авіакомпаній, а також через
міжнародну організацію цивільних аеропортів.
Форми взаємодії туристичних фірм з авіакомпаніями відбуваються за допомогою:
- бронювання місць і викупу авіаквитків через агентства авіакомпаній;
- бронювання місць та викупу авіаквитків через системи бронювання;
- договорів з авіакомпаніями на квоту місць на регулярних авіалініях;
- укладання агентських угод і роботи агентства з продажу авіаквитків для своїх туристів;
- організації чартерних рейсів для туристичних перевезень.
Здійснивши всі стадії контракту з авіакомпаніями, тур-агент повинен вибрати
найвигідніший контракт на туристичні перевезення.
Попит на авіатранспорт особливо зріс після впровадження реактивних двигунів у 50-
х роках XX ст. Завдяки цьому європейці, американці мають змогу відпочивати у
найвіддаленіших регіонах світу, зокрема в туристичних центрах Карибського басейну,
Середземномор'я, на островах Тихого, Індійського океанів, у Південно-Східній Азії,
Австралії й інших регіонах.
В авіаційному транспорті високими темпами зростає використання
широкофюзеляжних літаків, які спеціалізуються на міжнародних чартерних рейсах і
вважаються технологічною основою сучасного туризму. В останні роки у зв'язку з
необхідністю економії палива й охорони навколишнього середовища зростає популярність
літаків скороченого та вертикального злетів, завдяки чому можна буде успішно
перевозити туристів на короткі (навіть на одноденних маршрутах і внутрішньоміських
рейсах) та середні дистанції, що посилить конкуренцію між авіацією й автотранспортом.
Серед інших інфраструктурних галузей туризму чільне місце посідає сувенірне
виробництво, яке ґрунтується на створенні й популяризації мистецьких зразків і враховує
національні особливості території, де прокладені насамперед міжнародні туристичні
маршрути.

1.2 Систематизація визначених підходів до поняття «інфраструктура».
Сутність будь-якої економічної категорії і аналіз її становлення і розвитку
припускають розкриття понятійного апарату. Оскільки понятійний апарат такої складної
проблеми, як інфраструктура, може бути сформований лише в ході узагальнення
численних досліджень присвячених даній проблематиці, необхідно провести аналіз різних
підходів до визначення змісту та ролі інфраструктури.
Вивченню різних аспектів тлумачення поняття «інфраструктура» як
багатофункціональної і багатоаспектної системи, що забезпечує розвиток економіки,
приділяється значна увага.
Термін «інфраструктура» вперше був застосований в дослідженнях західних
економістів. Існують різні підходи до тлумачення цього терміну. Один з них вказує на
взаємозв'язок терміну «інфраструктура» з будівництвом, ототожнюючи її з фундаментом
споруди, яка зводиться, що відповідає буквальному перекладу латинських слів «infra»
(під, нижче) і «structure» (будова, розташування). У іншому, вказується на наявність
витоків терміну у військовій справі, де він тлумачиться як комплекс споруд (комунікацій),
що забезпечують успішні військові дії.
Всі дослідники визнають, що інфраструктура є обов'язковим компонентом будь-якої
цілісної економічної системи, одночасно підкреслюючи багатоплановість терміну. З
одного боку, він означає створення фундаментальних основ для виконання
підприємствами своїх функцій; з другого боку, є певними послугами, які надає
виробничо-господарським одиницям спеціальний багатогалузевий комплекс, що
забезпечує безперебійний і стійкий перебіг бізнес-процесів. Також, в 40-і роки XX ст., на