Page 7 - 6500

Рисунок 2 Класифікація закладів розміщення
Заклади розміщення туристів - це будь-які об'єкти, де туристам пропонують місце
для ночівлі. За суттю розміщення туристів вважають найважливішим сегментом туризму.
Адже комфортність таких об'єктів впливає на якість обслуговування. Основними
закладами розміщення туристів є готелі, мотелі, турбази, а всі інші - додаткові. Готелі -
найпоширеніший тип розміщення туристів. Туристичні потоки прямо залежать від рівня
їхнього розвитку та якості послуг, які вони надають. Якість місць проживання й
обслуговування залежить передусім від обслуговуючого персоналу, а також матеріально-
технічної бази і запропонованого сервісу.
На жаль, дотепер не існує єдиного критерію класифікації готелів. Найпоширенішою
системою такої класифікації є кількість зірок. Від однієї зірки до п'ятьох застосовують у
Франції, Австрії, Угорщині, Єгипті, Китаї, Україні, Росії й інших країнах. Систему літер
(A, B9C,D) використовують у Греції, систему "корон" або "ключів" - у Великій Британії.
Система балів (від 100 балів - категорія однієї зірки і до 290 балів, що відповідає п'яти
зіркам та інші системи класифікацій). Так, асоціація готелів Північних країн Європи
(Данії, Швеції, Норвегії) теж побудована за принципами зірочок, але клас готелю
визначають не зірками, а сонцями і под. США, на відміну від інших країн, не
використовує офіційно затверджену класифікацію готелів. Американці вважають, що
розширення ланцюгів готелів із відповідними системами є гарантією якості.
За розмірами готелі розподіляють на чотири категорії: до 150 номерів, від 150 до
299; від 300 до 600; від 600 і більше номерів. За вартістю номерів є бюджетні (25-30
доларів); економічні (35-55); середні (55-95); першокласні (95-195), а також апартаментні
(65-125) і фешенебельні (125-145 доларів).
Окрім колективних засобів розміщення, до яких належать готелі й аналогічні
заклади, а також спеціалізовані заклади, на туристичних маршрутах можуть
пропонуватися й індивідуальні засоби розміщення - квартири, котеджі, особняки, де
турист може поселитися на правах оренди або навіть безкоштовно (у родичів).
Готельний бізнес є самостійним економічним явищем. У розвитку туризму він
посідає належне місце, починаючи з 90-х років XIX ст., коли почали будувати готелі для
розміщення відпочиваючих. Спочатку, як і сам відпочинок, вони були сезонними. Але
коли почав розвиватися транспорт, рівень життя став вищим, а курортно-відпочинкові
місця - круглорічними, готелі теж перейшли на постійне функціонування. Це зумовило
певні труднощі для наповнення таких об'єктів, тому адміністрації почали використовувати
свої приміщення для проведення конференцій, з'їздів, різних нарад тощо. Для зручності
готельного бізнесу створені готельні ланцюги - інтегровані ланцюги з однорідних готелів і
готельні консорціуми, які об'єднують незалежні готелі. Інтегровані готельні ланцюги