Page 32 - 6466

економіки, тормозить розвиток соціальної сфери. Вона наносить урон
державі.
Важко собі представити, але президент це спокійно наблюдає, мір
ніяких не приймає. Ми повинні всі це добре уяснити і накінець поставити
крапку. Державу треба якось спасати. Я лічно требую відставки. Всі должні
піти у відставку, так як всі цього заслуговують: і уряд, і голова Верховної
Ради. Да, да...! І ви, пан головуючий, не улибайтесь і не лишайте мене слова. Ви
постоянно порушуєте регламент. Слово даєте кому хочете, а чиї погляди Вам
не нравляться, тому не даєте, а як дасте, то одразу перебиваєте. Я вніс
предложення і настоюю на відкритому голосуванні. Нехай люди знають, хто
тут за народ дбає, а хто попав сюда случайно.
Умісно нагадати ще про деякі моменти, хоча їх нема у повістці денній.
Заєць Іван, не мішай говорити. Ти тут по кожному вопросу виступаєш, і я
тобі не мішаю. І ти, Мовчан, мовчи. Коли ти тут якусь чепуху про
государствений язик ніс, то я сидів і мовчав.
Тут поповзли про мене брехливі слухи, ніби я вже сім раз був у
командіровці за границею. Я вже звик, що мене звинувачують по всякому
поводу. Щодо цього мушу дати слідуючу справку. Я в двох словах. Я являюсь
членом Комітету у закордонних справах. Комітет уже дав своє заключення.
Не виключайте мікрохвон, потому шо...

7. Прочитайте текст, випишіть синоніми до слова ввічливість, за поданим
нижче взірцем поясніть їх значення.

Ввічливість – основа фахового спілкування

В Україні завжди високо цінувалася ввічливість у ставленні до людей.
Про це, зокрема, свідчить чимало слів на позначення цієї якості: ввічливий, ви-
хований, ґречний, запобігливий, люб’язний, обхідливий, поштивий, привітний,
уважний, чемний, шанобливий... Цю низку синонімів суттєво доповнюють
слова, запозичені з інших мов: галантний, делікатний, коректний, куртуазний,
тактовний тощо. Головним у цій низці є слово ввічливий. Інші синоніми
називають різні відтінки ввічливості.
Ввічливість – це чемність, дотримання правил пристойності у вчинках і
в мовленні, вияв вихованості. Це основа етикетної поведінки, невід’ємна ознака
нормальних взаємин між людьми.
Ще великий князь Володимир Мономах (1053-1125) у славетному
«Поученні», звертаючись до своїх дітей та всіх, хто слухатиме цю його
«граматицю», радив: «при старших годиться мовчати, премудрих слухати»,
«бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати», «не лютувати
словом, не ганьбити нікого в розмові», «брехні остерігатись», «не проминути
ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовити». Подібно міркували
люди в інші часи та в інших краях. Іспанський філософ XVII ст. Бальтасар
Грасіан писав: «Грубість шкодить усьому, навіть справедливому і розумному,
люб’язність усе скрашує: позолотить «ні», підсолодить істину, підрум’янить
навіть старість. У всіх правилах важливо «як»...». Оце «як» – як сказано,
написано, поглянуто, відреаговано, як сидимо, вітаємось, їмо, жестикулюємо