Page 29 - 6466

Доречність мовлення

Пригадаймо, як часто ми кажемо: «До речі, варто б...» або «це
доречно», «це не доречно». Який зміст вкладаємо в поняття доречний?
Доречний – це такий, що відповідає ситуації спілкування, організовує мовлення
відповідно до мети висловлювання. Отже, доречність – це така ознака
культури мовлення, яка організовує його точність, логічність, виразність,
чистоту і т. ін., вимагає такого добору мовних засобів, які відповідають
змістові та характерові експресії повідомлення. Проте для доречності в
мовленні самих мовних засобів не достатньо – доречність враховує ситуацію,
склад слухачів (читачів), естетичні завдання. Висловлювання доречне, якщо з
його допомогою досягається мета, що ставилася мовцем, якщо потреби мовця
реалізовані. Уміння вибрати найбільш вдалу форму спілкування, інтонаційну
тональність, лексичні засоби формуються і практикою мовлення, і
психологією людських стосунків. Не може наше мовлення бути безбарвним –
навіть офіційний і науковий стилі мають свою тональність: розмірковувальну,
переконуючу, доказову. Не може бути воно й словесно порожнім: бідність
лексики, «словесна тріскотнеча» не прикрашають мовлення – повнота думки
досягається не кількістю слів, а їх смисловою наповненістю, вагомістю. Хіба
ж не вчать нас і сьогодні слова Платона: «Як у житті, так і в мовленні немає
нічого важчого, як бачити, що доречно»: кожний історичний і конкретний
сучасний момент, кожен предмет мовлення і співрозмовник вимагають
нетотожних мовних засобів для свого означення. Тому мовлення повинне бути
гнучким, динамічним, функціонально мобільним. І просторічний елемент мови
виконає свою функцію, якщо буде стилістично виправданим, доречним.
Штамп, канцеляризм в офіційному стилі – доречні, в художньому – допустимі
як стилістичний засіб характеристики мовлення персонажа, в інших випадках
– недоречні, засмічують мову (З посібника).

4. Назвіть, якими саме з невербальних засобів (оптичних, акустичних,
тактильно-кінетичних, просторово-часових) можна скористатися під час ділової
бесіди. Оберіть тему такої бесіди і змоделюйте її на занятті в діалозі з
товаришем.

5. Користуючись «Словником паронімів української мови», з’ясуйте
значення поданих слів та складіть з ними речення, якими Ви зможете
скористатися у своїй професійній діяльності.
Шкóда, шкодá; прóшу, прошý; особовий, особистий; діловий, діловитий;
тактовний, тактичний; завіт – заповіт; позика – позичка.

6. Прочитайте текст. Випишіть у дві колонки гендерні особливості
спілкування, доповніть їх.

Як засвідчує спостереження за живою мовною практикою,
комунікативна поведінка жінок часто експресивна, надто емоційна, не завжди
послідовна. Українські жінки значно краще аналізують емоції, настрій людини
за мімікою і виразом обличчя, ніж чоловіки. Вони здатні розрізняти не менше