Page 16 - 6449
P. 16

Використовуючи встановлені основні теоретичні положення теорії
               лінійного  програмування,  можна  запропонувати  наступний  спосіб

               розв’язання  ЗЛП:  не  використовуючи  графік  Z                 const ,  зображається
               графічно  ОДР  (приклад  1).  В  даному  випадку  ОДР  –  це  шестикутник
               APCDBQ.  Оскільки  розв’язок  ЗЛП  знаходиться  лише  на  границі  ОДР,
               знайдемо координати вершин вказаного шестикутника і обчислимо в цих

               точках  значення  функції  Z,  визначаємо  при  цьому  Z           max    та  Z min ,  що  і
               завершує  розв’язок  задачі.  В  даному  випадку,  виходячи  з  рис.1.5,
               встановлюємо:
                   5  5
                А(     ;  ); P(7,0);C(7,0); B(0,7);Q(0,5).  Координати  точки  D  знаходяться
                   6  6
               шляхом розв’язку системи лінійних алгебраїчних рівнянь:
                7х 1   9х 2   63                                            63      63  63  
                             7х 1   9х 2   9х 1   7х 2   2х 1   2х 2   х 1   х 2 ;х 1   х 2     D   ;  
                 9х 1   7х 2   63                                           16      16  16  
                      Підставляємо вказані координати в цільову функцію задачі,
               наведеної в прикладі №1:  Z          2,5;  Z   5;  Z   7;  Z   14;  Z   10,  Z  11,8125.
                                                 A        P       C      B        Q        D
                        Таким  чином,  Z         5 , 2 ,  Z   14   ,  і  результат,  одержаний  методом
                                            min        max
               повного перебору вершин співпадає з результатами, одержаними шляхом
               використання  графічного  методу.  Особливістю  методу  повного  перебору
               вершин  є  те,  що  його  використання  обмежується  кількість  обмежень  та
               невідомих  ЗЛП.  Зокрема,  при  великих  значеннях  n   та  m   –  відповідно
               кількості невідомих  та обмежень, кількість вершин ОДР дорівнює числу
               комбінацій  з  n  невідомих  по  m ,  тобто  С .  В  такому  випадку  необхідно
                                                                   m
                                                                   n
                               m
               розв’язати  С  систем лінійних алгебраїчних рівнянь, що робить вказаний
                               n
               метод  неефективним  з  обчислювальної  точки  зору,  і  він  майже  не
               використовується при розв’язанні практичних задач.


                                           1.3 Симплекс-метод розв’язку ЗЛП
                        Симплекс-метод,  який  в  літературних  джерелах  зустрічається  під
               назвою  “Метод  послідовного  покращення  плану  ”,  був  запропонований
               Данцігом  в  1947  р  [9,13].  Цей  метод  є  ітераційною  процедурою,  за
               допомогою  якої  здійснюється  перехід  від  одного  допустимого  базисного
               розв’язку  до  іншого,  який  відповідає  одній  із  наступних  вершин  ОДР,
               причому  значення  цільової  функції  при  цьому  змінюється  в  потрібному
               напрямку.  За  скінченну  кількість  кроків  вдається  або  встановити
               оптимальний розв’язок задачі, або ж встановити відсутність оптимального
               розв’язку ЗЛП.
                        Симплексом  називають  найпростіший  випуклий  многогранник
               даного  числа  вимірів  n .  При      n    3   тривимірний  симплекс  –  це  тетраедр;
                n    2  - трикутник;   n    1 - відрізок;   n    0  -точка.
                        Нехай необхідно знайти розв’язок задачі лінійного програмування
               виду:



                                                           16
   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21