Page 20 - 6449
P. 20

Скажімо,  якщо  виконується  нестрога  умова  наприклад  3а),  і  серед
               коефіцієнтів    є нульові, то в такому випадку задача має безліч мінімумів
                                 i
               – величина (1.15) може приймати значення    не лише на розв’язку (1.16),
                                                                      0
               але  і  в  будь-якому  іншому  варіанті  розв’язку  задачі,  в  якому  ненульові
               значення  базисних  змінних  вибираються  для  тих  змінних,  при  яких
               коефіцієнти        0  отже, відповідна задача має безліч розв’язків.
                                i
                        Існують декілька способів подання системи (1.13) у вигляді (1.14),
               тобто способів вибору початкового опорного плану (початкового опорного
               розв’язку) (1.16). Розглянемо основні з них:
                        Метод Жордана – Гауса
                        При  реалізації  вказаного  методу  система  (1.13)  розв’язується
               відносно  деякого  набору  змінних  x ,.........    x .   шляхом  приведення  матриці
                                                            1       m
               системи  (1.13)  не  до  трикутного,  як  при  реалізації  методу  Гауса,  а  до
               діагонального  виду  (1.14).  Основною  проблемою  при  цьому  є

               гарантування  умови  b         0,  оскільки  для  матриці,  заданої  в  загальному
                                           i
               вигляді, досить складно вибрати такі базисні змінні  x ,           x ,.........  x ,  , при яких
                                                                                 1  2       m
                b i    0.  При  цьому  часто  доводиться  перебирати      C  m n    варіантів  комбінацій
               базисних змінних, що приводить до суттєвого росту обсягу обчислень.
                        Метод додаткових змінних
                        При  вирішенні  деякого  достатньо  широкого  класу  економічних
               задач  в  якості  початкового  опорного  плану  можна  вибирати  базисний
               розв’язок, в якому базисними будуть додаткові змінні, введені в систему
               обмежень для приведення задачі до канонічного виду.
                        Наприклад, задача:
                                            Z   X  C   X  C   X  C   ......... X  C   max    (1.22 )
                                                 1  1    2   2   3   3          n   n
               за умови:
                                             a 11   x 1   a 12   x 2   .........  a  n 1   x n   b 1
                                            
                                             a 21   x 1   a 22   x 2   .........  a 2 n   x n   b 2
                                                                                                  (1.23)
                                              .......... .......... .......... .......... .......... ..........
                                             a   x   a   x   .........  a   x   b
                                             m1   1   m2  2           mn  n   m
                                            x    , 0   i  ,.......,1  n   m ,    b    , 0
                                             i                         i
               приводиться до канонічного виду:
                                      a 11   x 1   a 12   x 2  .........  a  n 1   x n   x n 1   b 1
                                     
                                      a 21   x 1   a 22   x 2  .........  a 2 n   x n   x n 2   b 2
                                                                                                  (1.24)
                                         .......... .......... .......... .......... .......... ..........
                                      a   x   a   x  .........  a   x   x   b
                                      m1  1   m2   2          mn  n   n m  m
                                                   x    , 0   i  ,.......,1  n   m ,    b    , 0
                                                    i                         i
               із  збереженням  цільової  функції  у  вигляді  (1.22).  В  такому  випадку

               система (1.24) аналогічна системі (1.14), і змінні  x            x ,  ,..... x  можуть бути
                                                                            n1  n2   n m
               вибраними як базисні.





                                                           20
   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25