Page 13 - 6447
P. 13
ярмарки у Франції (в Сен-Дені, Труа), Італії (в Феррарі, Павії), в
німецьких князівствах (у Вормсі, Кьольні, Майнці, Шлейрі) та ін.
Розвиток торговельних зв'язків сприяв значному зростанню
готельного господарства в Європі. Наприклад, у Мілані в XIV ст.
вже нараховувалося 150 готелів. XV–XVI ст. – це час глобальних
змін у Європі, пов'язаний із технічним прогресом і географічними
відкриттями. У кінці XV ст. в Англії з'являються закони, які
регулюють роботу заїжджих дворів (їх налічувалося в той час
близько 600), а у Франції вводять обов'язковий облік мешканців.
Однак готельне господарство того періоду було надзвичайно
примітивним: не було зручностей, дуже низький санітарний стан.
Прогресивним напрямом діяльності підприємств гостинності в
середньовічному періоді стало створення перших професійних
асоціацій. Так, у 1282 р. трактирники міста Флоренції в Італії
заснували свою гільдію «Союз власників готелів», що
встановлював правила для себе і своїх гостей, але активне надання
монастирями безкоштовних послуг подорожнім стримувало
розвиток приватних закладів розміщення. У XIII–XIV ст. зі
зростанням і розвитком ремесел та торгівлі, пожвавленням
внутрішніх та міжнародних економічних зв'язків у Європі
широкого розповсюдження набула система тимчасового
проживання в готелях за плату. Так з'явилися прототипи сучасних
готелів. Приблизно тоді ж була здійснена перша офіційна спроба
їхньої класифікації. Наприклад, у Берліні, де тоді проживало
близько 130 тис. мешканців, було 9 заїжджих дворів І класу, з них
два вже називали готелями; 10 заїжджих дворів ІІ класу та 13
заїжджих дворів III класу.
В Англії відчутний розвиток приватних заїжджих дворів і
таверн розпочався лише в період пізнього середньовіччя і особливо
під час Реформації, коли англійський король Генріх VIII провів
секуляризацію монастирів (перетворення церковної власності на
державну). Мандрівники вже не розраховували на безкоштовну
ночівлю в монастирях і були змушені зупинятися в приватних
заїжджих дворах. Англійський готель був місцем, де відвідувачі
займалися різними видами спорту: іграми з дротиками та
гральними костями, доміно, більярдом та bagatelle; користувалися
значним попитом і бої півнів. Проте основним заняттям вважалося
споживання пива, елю, вина, а пізніше джину. Перепис 1577 року
13
