Page 16 - 6447
P. 16

Один  із  перших  готелів  в  Європі,  «Готель  Генріха  IV»,  був
            збудований у м. Нанті в 1788 році. У цьому найкращому на той час
            у Європі готелі налічувалось 60 ліжко-місць. У 1801 р. в Німеччині
            був  відкритий  першокласний  готель  «Ба-дише-Хоф»  у  Баден-

            Бадені,  у  1812  році  в  центральній  Швейцарії  почав  діяти  готель
            «Риги-клес-терли», у 1832 р. – готель у м. Фаль-хорн, у 1859 р. –
            «Гранд-отель Швайцер-хоф» у м. Інтерлакені. Збудований у 1861 р.

            готель  «Moris»  у  Парижі  вже  мав  700  номерів  із  водою,  ліфт  і
            ресторан  на  1500  місць.  У  Німеччині  на  межі  ХVІІІ–ХІХ  століть
            виникли  перші  курорти  мінеральних  вод  –  у  Хайлиген-дамі,
            Нордернеї, Травемюнді. У цей період будували розкішні готелі, що

            обслуговували  представників  аристократичних  кіл,  «нового
            дворянства», вищого офіцерства. Залежно від пори року еліта або
            перебувала на французькій чи італійській Рив'єрі, або відпочивала

            на термальних курортах Швейцарії і Німеччини, або подорожувала
            до  Північної  Африки,  Єгипту  чи  Греції.  Багатоваріантність
            можливих           місць       відпочинку         зумовлювалася             обов'язковою

            наявністю комфортабельних готелів.
                   Найкращим зразком староанглійського готелю був поштовий
            готель,  що  процвітав  у  ХVІІІ  і  на  початку  ХІХ  ст.  Ера  поштових

            карет  у  Великобританії  набула  значного  розмаху  в  1784  р.,  коли
            Парламент уповноважив каретами перевозити урядову пошту. Була
            встановлена  національна  поштова  система  і  більшість  готелів
            використовували  як  поштові.  Господарі  готелів  влаштовували

            стайні  для  коней,  а  англійський  закон  проголосив  готель
            громадським  будинком,  власник  якого  відповідав  за  умови
            проживання  мандрівників.  Сільські  готелі  залежали  від  звичок

            своїх  гостей  і  значна  частка  їхнього  бізнесу  полягала  в  наданні
            коней  для  карет.  Каретна  ера  закінчилася  в  1838  р.,  коли
            англійський  парламент  прийняв  рішення  про  перевезення  пошти
            залізницею.  А  з  1900-х  років  сільські  готелі  були  знову  відкриті

            велосипедистами, потім мотоциклістами, і набули ще більшої ваги
            для мандрівників. Заїжджі двори вздовж доріг проіснували досить
            довго, аж до середини ХІХ ст., а подекуди й довше. І тільки через

            деякий  час  розвиток  автомобільних  перевезень  знову  повернув
            людство  до  традиційних  готелів  «уздовж  шосе»,  подавши  їх  у
            новому вигляді (у вигляді мотелів).

                   Із  появою  залізниць  і  пароплавів  розширилися  можливості
            розвитку  туризму.  У  нових  транспортних  засобах  були  створені


                                                          16
   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21