Page 12 - 6447

відпочинку. У кімнатах, призначених для приїжджих, стояли ліжка,
столи, лавки. Розкопки караван-сараїв Стародавнього Єгипту і
Греції показали, що в них існував внутрішній двір, де перебували
тварини: верблюди, коні, а навколо внутрішнього двору

розміщувались номери. Уцілілі предмети свідчать про те, що вже
тоді використовували примітивні табуретки – клісмос, дощаті
крісла і столи.

Другий період розвитку готельного господарства припадає на
період Середньовіччя. У середні віки на розвиток підприємств
гостинності величезний вплив мали релігійні традиції. Масові
поїздки купців, підмайстрів, духовенства, а також численних

пілігримів і прочан формують новий напрям у видах надання
притулку. Церква зобов'язувала монастирі гостинно приймати
прочан, організовувати для них ночівлю, надавати харчування. Так

звані «будинки для прочан» можна схарактеризувати як різновид
готелів, що утримувалися релігійними орденами і надавали всім
безкоштовний притулок заради любові до ближнього. Умови

проживання залишались досить примітивними, а управляли ними
рами, що прислуговували священикам і настоятелям храмів.
Значний розвиток готельної справи в Європі спостерігається

тільки з VIII–IX ст., після того як Карл Великий (768–814 рр.) видав
едикт, яким зобов'язав монастирі та церкви утримувати «госпиції» –
будинки, що надавали подорожнім і прочанам ночівлю,
харчування, відпочинок, лікувальні процедури, ванну. Тарифів на

кімнати не було, але завжди сподівалися на якісь пожертви.
Найбільшого поширення «госпиції» набули в Швейцарії, яку
завдяки старим традиціям і сьогодні вважають найавторитетнішою

у сфері готельного господарства та готельних послуг.
Поступово безкоштовний притулок перетворився в спеціальні
підприємства, розраховані на отримання прибутку. Ці установи зі
зростанням вимог з боку мандрівників і з технічним прогресом,

який відбувався одночасно, набували нових і різнобічних форм,
перетворюючись на готельні підприємства, схожі до сучасних.
Центром міжнародної торгівлі в ІХ–ХІІ ст. став

Константинополь, куди з'їжджалися купці з півночі і півдня –
болгари, вірмени, росіяни, араби, італійці. Звідси товари
поширювалися по всій Європі. Для надання притулку прибулим

будували в місті гостинні двори, деякі з них збереглися й до
сьогодні. Створенню аналогічних закладів сприяли знамениті

12