Page 10 - 6447
P. 10

Найбільш поширеними були так звані будинки монастирів (що
            приймали  мандрівників)  та  їхні  наступники  –  дорожні  готелі  й
            «інни»  в  Англії.  Ці  готелі  мали  типове  планування:  на  першому
            поверсі  розміщувалася  таверна,  стайні,  різні  службові  й

            господарські  приміщення.  Верхні  поверхи  (другий,  третій,
            мансардний)  були  відведені  під  спальні,  що  виходили  в
            прямокутний  внутрішній  двір  та  були  з'єднані  критою  галереєю.

            Простір  внутрішніх  дворів  служив  для  постановки  спектаклів  за
            п'єсами  Шекспіра,  Марлоу  й  інших.  Спектаклі  показували
            спеціально  запрошувані  трупи  мандрівних  акторів,  а  галереї
            використовували як яруси для глядачів – приїжджих.

                   Виходячи з описів археологів найперших об'єктів розміщення
            заїжджих         дворів,       караван-сараїв,          будинків        що      приймали
            мандрівників, дорожніх інготелів можна зробити висновки:

                   1.     Внутрішні         приміщення           за     їхнім      функціональним
            призначенням  ділилися  на  житлові  (кімнати  для  сну),  суспільні
            (холи,  вестибюлі,  коридори),  підсобні  (склади  для  зберігання

            товарів,  стайні),  технічні  (приміщення  для  підігріву  води  в
            басейнах, у яких мандрівники мили ноги, купалися).
                   2.  Послуги  об'єктів  розміщення  не  обмежувалися  згаданим

            вище.  Були  також  крамниці,  у  яких  можна  було  придбати  товари
            першої  необхідності;  кухні,  у  яких  готувалася  їжа  для  заїжджих;
            майстерні  з  ремонту  одягу  й  взуття.  Тобто  основна  послуга
            (надання  ночівлі)  доповнювалася  певним  переліком  ряду  інших

            послуг.
                   3.  Міцні  стіни  й  обмежена  кількість  входів  дозволяли  за
            необхідності  витримати  облогу,  захиститися  від  грабіжників  і

            розбійників, про що достеменно відомо з різних письмових джерел.
            Ці  ж  письмові  джерела  повідомляють  про  нормативні  акти,
            прийняті  правителями  держав,  що  покладали  відповідальність  на
            їхніх  власників  за  безпечне  перебування  мандрівників  на  об'єктах

            розміщення.
                   4. Фрески, різні предмети декоративного оздоблення свідчать
            про  залучення  до  оформлення  інтер'єрів  художників,  садівників,

            декораторів.
                   5. Розташування об'єктів розміщення при дорозі, у населеному
            пункті,  у  місцях  масового  скупчення  людей  свідчить  про

            цілеспрямовану             орієнтацію         на      обслуговування            широкого
            контингенту клієнтів.


                                                          10
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15