Page 43 - 6438

суму всіх приведених за фактором часу доходів від інвестицій (за вирахуванням
понесених у відповідні періоди витрат), які може отримати власник об'єкта та в
результаті найбільш ефективного його використання, тобто чинний принцип
полягає в тому, що за об'єкт заплатять по максимуму стільки, скільки він зможе
принести доходу. Інвестиції, здійснені раніше в об'єкт колишнім власником, не
мають, таким чином, жодного відношення до ціни об'єкта.
Переваги дохідного підходу полягають у тому, що тільки він єдиний
враховує майбутні очікування щодо витрат, цін, інвестиції та включає в себе
ринковий аспект, оскільки необхідна ставка дисконту визначається ринком. На
практиці він є основним при вартісній оцінці об'єктів надрокористування, хоча і
не позбавлений недоліків.
Метод опціонів у вартісній оцінці об'єктів став застосовуватись
порівняно недавно – на початку 80–х років, хоча поняття опціону в
спекулятивних угодах з цінними паперами з'явилося трохи раніше.
Опціон – це контракт, що дає його власнику право (але не зобов'язує)
купити або продати певну кількість товару в майбутньому за ціною,
зафіксованою в день покупки опціону.
Покупець опціону в обмін на право його використання платить його
продавцю визначену суму грошей – премію.
Опціон має силу до заздалегідь встановленої дати, яка називається датою
завершення (виконання) або датою експірації.
За призначенням опціони поділяються на опціони саll (право на покупку)
і опціони рut (право на продаж).
Власник опціону може їм і не скористатися, якщо це буде йому невигідно
в сформованій ринковій ситуації до настання дати експірації. При цьому він
понесе збитки в розмірі не більше сплаченої премії. Продавець же опціону
зобов'язаний виконати опціон, тобто продати (у разі опціону саll) або купити (у
разі опціону рut) реальний товар, якщо цього вимагатиме власник опціону.
Інвестор купує опціон саll, якщо очікує підвищення курсу цінного паперу
(підвищення вартості товару) або опціон рut, якщо розраховує на їх пониження.
При оцінках ділянок надр використовуються тільки опціони саll.
У загальному випадку методика опціонів дозволяє врахувати «ефект
управління» проектом. Так, багато родовищ і ділянок надр, що знаходяться в
розподіленому фонді надр, при прибутковому підході дають негативні
значення, у той час як при коригуванні за допомогою опціонів отримують
позитивну вартісну оцінку. Метод опціонів при вартісній оцінці родовищ і
ділянок надр має підпорядковане значення в порівнянні з дохідним методом.
Він може бути використаний для оцінки прав на розробку об'єктів, освоєння
яких недоцільно при існуючих економічних умовах (ринковій кон'юнктурі,
діючій системі оподаткування та ін.) У підготовлених ДКЗ методичних
рекомендаціях використання методу опціонів не передбачено.

42