Page 40 - 6438

Конкретні методики, показники оцінювання родовищ наведено у
відповідних документах ДКЗ України, зокрема в Положенні
про порядок техніко-економічного обґрунтування кондицій для підрахунку
запасів родовищ нафти і газу.

Лекція 6
ІСТОРИЧНИЙ НАРИС ДОСВІДУ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ
ЕФЕКТИВНОСТІ ОСВОЄННЯ РЕСУРСІВ ТА ЗАПАСІВ КОРИСНИХ
КОПАЛИН

Економічною оцінкою мінеральних ресурсів займалися дуже багато
дослідників. Ще у 1908 р. в журналі “Золото і платина” професор Грауман
опублікував в статтю, у якій до категорії промислових запасів він відносив ті,
які “можна вилучити з вигодою” відомими способами і засобами при існуючих
податках. Цей принцип фактично дожив до наших днів в незмінному вигляді і
становить основу всіх відомих сучасних методик.
За минулий з початку XX ст. період були різні думки і течії з приводу
принципів економічної оцінки надр, але на сьогоднішній день найбільше
використовуються ті методи, які дають в грошовому вираженні передбачуваний
дохід від видобутої продукції з урахуванням фактору часу. Починаючи з 80–90–
их років на базі цих принципів розроблялися методики, що враховують
особливості конкретних видів природних ресурсів і їх властивості. Способи,
покладені в їх основу, подібні. Основні відмінності – у складі витрат та
платежів.
Розробниками таких методичних документів стали галузеві науково–
дослідні інститути.
Першою затвердженою Міністерством нафтової промисловості СРСР
була “Тимчасова методика економічної оцінки нафтових і нафтогазових
родовищ” (1983 р.), у якій викладені принципи оцінки нафтових і нафтогазових
родовищ, що мають відповідні категорії запасів, показана залежність
економічної оцінки від групи факторів.
Наступна робота “Тимчасова методика економічної оцінки прогнозних і
перспективних ресурсів нафти” (1986 р.) також була затверджена
Міністерством нафтової промисловості і Міністерством геології СРСР. Вона
призначена для перспективного планування і заснована на кількісній оцінці
прогнозних і перспективних ресурсів вуглеводнів. Для розрахунку економічної
оцінки запропонована модернізована формула, з якої випливає, що видобуток
вуглеводнів починається тільки після завершення циклу геологорозвідувальних
робіт. Приведення витрат і результатів проводиться до 1–го року видобутку.
У “Методичних рекомендаціях з економічної оцінки та класифікації
прогнозних ресурсів нафти і газу Світового океану” (1984 р.) для економічної
оцінки ресурсів пропонується використовувати показники відносного ефекту,
що характеризують очікувану величину ефекту з кожної гривні капітальних
вкладень, спрямованих на освоєння родовищ. Таким чином, економічна оцінка

39