Page 41 - 6438

ресурсів нафти і газу ґрунтується на визначенні очікуваної економічної
ефективності капітальних вкладень, необхідних для їх промислового освоєння.
У розрахункових формулах в складі капітальних вкладень і
експлуатаційних витрат враховані витрати на розвідку та видобуток нафти
(газу).
У 1986 р. Міністерством нафтової промисловості СРСР була затверджена
ще одна робота – “Тимчасова методика геолого-економічної оцінки та
класифікації запасів і ресурсів нафти”, яка призначена для проведення експрес–
оцінки, у других випадках рекомендувалося використовувати вищеназвані
методики.
З різницею менше, ніж в один рік (1988–1989 рр.) Міністерство нафтової
промисловості СРСР затвердило дві спеціалізовані методики, розроблені
галузевими інститутами для морських родовищ нафти і газу, у яких уточнена
форма обліку витрат на геологорозвідувальні роботи та введено багато
додаткових показників, більшість з яких не апробовувалась, оскільки уже не
вписувалися в нову систему економічних відносин.
На даний час у незалежній Україні чинною є розроблена та затверджена
Кабінетом Міністрів у 2004 р. “Методика визначення вартості запасів і
ресурсів корисних копалин родовища або ділянки надр, що надається у
користування” (2004 р.), яка визначає базові показники вартісної оцінки запасів
корисних копалин. Відповідно до п. 6 цього документа, вартість ресурсів
розраховують як суму доходів, отриманих за весь розрахунковий період, за
формулою:

T Д  В  S  П T K
В   t t Tt t   t , (6.1)
 t 1 1 (  d) t  t 1 1(  d) t

де В – вартість ресурсів на дату оцінки;
d – норма дисконту;
Д – річний дохід від реалізації товарної продукції в t–му році;
В – експлуатаційні витрати в t–му році без амортизаційних відрахувань;
П – розмір податків і платежів у t–му році, що не входять до експлуатаційних
витрат;
К t – капітальні вкладення у промислове будівництво в t–му році, включаючи
отримання геологічної інформації;
Т – термін використання родовища або ділянки надр для геологічного
вивчення та (або) видобутку корисних копалин до виведення родовища з
експлуатації.
В принципі, схема проста, зрозуміла і логічна. Але при її практичній
реалізації виникає цілий ряд труднощів, які можуть знецінити значимість
кінцевого результату. І насамперед той факт, що до оцінки ресурсів
застосовується методика, фактично розрахована на проект розробки
конкретного (ще не відкритого) родовища. А між тим, оцінка самих ресурсів
вуглеводнів на даному етапі вкрай неоднозначна і суб'єктивна. Параметри
розробки цих ресурсів ще більш гіпотетичні, а ціни на продукцію і на різні види

40