Page 36 - 6438

насамперед з неможливістю точного визначення кількості ресурів нафти і
газу, що впливає на точність подальших розрахунків технологічних показників
розробки очікуваного покладу та визначення необхідних витрат на освоєння
родовища тощо.
Однак, результати початкової ГЕО є вирішальними для подальшого
планування геологорозвідувальних робіт. Оскільки, витрати на ГРР є доволі
значними, то відбракування об'єктів, які не мають достатньої цінності для
добувної промисловості, буде запобігати наступним витратам. Чим раніше це
станеться, тим вищою буде економічна ефективність геологорозвідувальних
робіт.
Економічну оцінку прогнозних і перспективних ресурсів нафти і газу
проводять на основі доведеної аналогії з відомими промисловими
родовищами. Серед показників, які стосуються власне досліджуваного об'єкта,
використовують геолого–промисловий тип передбачуваного родовища та
кількість очікуваних ресурсів. На цій стадії можливе прогнозування обсягу
капіталовкладень, експлуатаційних витрат та показників економічної
ефективності (прибуток, термін окупності капіталовкладень, рентабельність
тощо), але вони на цій стадії носять узагальнювальний характер і не можуть
бути основою для визначення промислового значення родовища. Остаточний
висновок про цінність родовища роблять, як правило, на стадії оцінки родовищ
(етап попередньої розвідки), виконуючи попередню геолого-економічну
оцінку.
Під час проведення якої визначають геолого–промислові та економічні
умови освоєння родовища, визначають фактори впливу на вибір основних
технологічних рішень. На цій стадії визначають методику розвідувальних
робіт, умови експлуатації, уточнюють кількісні та якісні характеристики
колекторів та сировини, визначають спосіб розробки тощо. Такі дані дають
можливість точно розрахувати техніко-економічні показники:
– виробнича потужність підприємства (річні обсяги видобутку);
– собівартість кінцевої продукції;
– прибутковість і рентабельність освоєння родовища тощо.
Отримати інформацію можна як шляхом застосування даних щодо
родовищ–аналогів, так і методами прямих розрахунків необхідних
капіталовкладень, експлуатаційних витрат. При визначенні кожної
характеристики перевагу віддають останньому за умови достатньої кількості
вихідних даних і відповідного ступеня їх вірогідності.
Детальна геолого-економічна оцінка проводиться на стадії підготовки
родовищ до розробки та охоплює також усі стадії промислової розробки. При
ГЕО–1 визначаються ті самі показники, що й на попередніх етапах. Відмінність
полягає в тому, що: їх розраховують не тільки для родовища загалом, а й для
окремих його частин, які виділені для першочергового освоєння; оцінку,
визначають прямими розрахунками.
Під час проведення детальної геолого-економічної оцінки особливу увагу
приділяють техніко-економічному обґрунтуванню варіантів освоєння

35