Page 35 - 6438

геологорозвідувальні роботи і подальше освоєння передбачуваних родовищ нафти і
газу обґрунтовується техніко-економічними розрахунками на підставі доведеної
аналогії окремих узагальнених вихідних параметрів з відомими родовищами.
– попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО–2) провадиться для
обґрунтування економічної доцільності промислового освоєння відкритого
родовища (покладу) нафти або газу та інвестування геологорозвідувальних
робіт з його розвідки і підготовки до експлуатації. ГЕО–2 провадиться на підставі
попередньо розвіданих і розвіданих запасів і оформляється у вигляді техніко-
економічної доповіді (ТЕД) про доцільність подальшої розвідки, в тому числі
дослідно–промислової розробки. Оцінка ефективності інвестицій визначається
з урахуванням витрат на геологорозвідувальні роботи, видобуток і підготовку
вуглеводневої сировини до транспортування. Техніко-економічні показники
визначаються розрахунками з використанням конкретних вихідних даних та
даних доведеної аналогії.
– детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО–1) проводиться з метою
визначення рівня економічної ефективності промислової розробки розробки
родовища, оцінки економічної доцільності фінансування робіт з облаштування і
видобутку вуглеводнів. ГЕО–1 провадиться на підставі групи розвіданих запасів
вуглеводнів і надається у вигляді техніко-економічного обґрунтування (ТЕО)
коефіцієнта вилучення. Детальність техніко-економічних розрахунків і
надійність фінансових показників ГЕО–1 повинні забезпечувати прийняття
рішення про інвестування без додаткових досліджень.
Таким чином, кожній стадії вивчення економічна оцінка родовищ має
певні відмінності щодо поставлених завдань та ступінь геологічного і техніко-
економічного вивчення ділянок надр узгоджується наступним чином:
– для перспективних і прогнозних ресурсів проводять початкову геолого-
економічну оцінку, метою якої є обгрунтування доцільності інвестування
пошукових робіт на ділянках, перспективних щодо відкриття родовищ
корисних копалин;
– промислове значення попередньо розвіданих (ймовірних) запасів
визначають за попередньою геолого-економічною оцінкою, яка обґрунтовує
доцільність промислового освоєння родовища та інвестування
геологорозвідувальних робіт з його розвідки та підготовки до експлуатації;
– для розвіданих (доведених) запасів проводять детальну геолого-
економічну оцінку, метою якої є визначення економічної ефективності їх
розробки.
Прогнозні і перспективні ресурси є важливою складовою мінерально–
сировинної бази і кількісно визначають перспективність територій різного
рангу. Однак, наразі відсутній регламент їх поточної оцінки й обліку (ресурси
приймаються одночасно з отриманням звітів у разі державного замовлення
робіт і майже не приймаються й не апробуються в разі позабюджетного
фінансування).
Початкова геолого-економічна оцінка охоплює стадії виявлення
локальних об’єктів та підготовки об’єктів до пошукового буріння.
Особливості проведення початкової геолого-економічної оцінки пов'язані

34