Page 182 - 6414

Конкурентна перевага підприємства – показник, який забезпечує
підприємству перевищення конкурентів на цільовому ринку.

Завдання 8.2. Провести оцінку конкурентоспроможності продукції
відповідно до варіанта виходячи з умов задачі 1.2 (табл. 1.4), у порівнянні з
конкурентами (не менше 2). Оформити висновки.
Методичні вказівки
У загальному випадку вважається, що конкурентоспроможність продукції
– комплексний показник, що характеризує ступінь її здатності задовольняти
вимоги споживачів у вільному і справедливому ринку у більшому ступені, ніж
аналогічні товари, представлені на ринку, при збереженні чи збільшенні
реальних доходів виробника продукції. Конкурентоспроможність визначається,
з одного боку, якістю товару, його технічним рівнем, споживчими
властивостями та, з іншого боку, цінами, установлюваними продавцями

товарів. Але поєднувати обидва види конкурентних переваг важко, тому
стратегія забезпечення конкурентоспроможності звичайно орієнтується або на
низькі ціни, або на високу якість і задоволення потреб (інтересів) споживачів.
Крім того, на конкурентоспроможність впливають мода, продажний і
післяпродажний сервіс, реклама, імідж виробника, ситуація на ринку,
коливання попиту та інші фактори.
Конкурентоспроможність продукції залежить від ряду факторів, які
впливають на перевагу продукції і зумовлюють обсяги її реалізації на даному
ринку. Ці фактори є компонентами (складовими) конкурентоспроможності.
Вони поділяються на три групи.
1 Техніко-економічні фактори включають: якість, продажну ціну, витрати
на експлуатацію, використання чи споживання продукції та ін. Вони залежать
від: продуктивності та інтенсивності праці, витрат виробництва, наукомісткості
продукції та ін.
2 Комерційні фактори визначають умови реалізації продукції на
конкретному ринку. Вони включають: кон’юнктуру ринку (гострота
конкуренції, співвідношення між попитом і пропозицією даної продукції,
національні і регіональні особливості ринку, що впливають на формування
платоспроможного попиту на дану продукцію); наданий сервіс (наявність
дилерсько-дистриб’юторських пунктів виробника та станцій обслуговування в
регіоні покупця, якість технічного обслуговування, ремонту та інших наданих
послуг); рекламу (наявність і ефективність реклами та інших засобів впливу на
споживача з метою формування попиту); імідж підприємства (популярність
торгової марки, репутація підприємства, регіону, країни).
3 Нормативно-правові фактори віддзеркалюють вимоги технічної,
екологічної та іншої (наприклад, морально-естетичної) безпеки використання
продукції на даному ринку, а також патентно-правові вимоги (патентної
чистоти і патентного захисту).

182