Page 25 - 6412

23
Вдосконалення конструкції КШМ і сьогодні є одним з найефективніших
напрямів конструювання і експлуатації ДВЗ.
Проектування КШМ за заданими законами зміни прискорень, швидкостей і
переміщень представляє великі труднощі. У загальному випадку ці рішення невідомі і
вони є тільки для окремих випадків.
Усі важільно-шарнірні механізми характеризуються тим, що вони не мають
періодів останову і тому
T  t  t .
p
k
x
При проектуванні таких механізмів на основі аналізу задаються максимальним
t
переміщенням поршня S і відношенням часу p на підставі конструктивних
max
t
x
міркувань визначають радіус кривошипа « r » і довжину шатуна «l ».
Якщо вважати обертання кривошипа рівномірним, то

t 
p  p  k (1)
t x x
де t – час робочого періоду,с;
p
t – час холостого періоду,с;
x
 – кут повороту кривошипа для робочого ходу поршня;
p
– кут повороту кривошипа для холостого ходу поршня.
З іншого боку
    2  .
p x
Тоді, на основі (1) маємо
2 k
  (4)
p
1  k
Звідки
1
    2  .
р
k
Приймаємо позначення:
S – переміщення поршня від «мертвого» положення (max),м;

l – довжина шатуна,мм;
r – радіус кривошипа,мм;
r
   , 0 25  , 0 31,
l
T k – час повного оберту кривошипа,c;
V – швидкість пересування поршня, м/с;
 – кутова швидкість пересування поршня, рад;
 – поточне значення кута повороту кривошипа.
1
Поточне значення часу повороту кривошипа з відповідним кутом його
повороту пов'язане співвідношенням


t 1 ; (5)
