Page 32 - 6407

1) управління в соціально-економічних системах
(організаціях, установах тощо);
2) сукупність сучасних принципів, методів, засобів і форм
управління виробництвом з метою підвищення його

ефективності.
М. Х. Маскон характеризує менеджмент як процес
планування, організації, мотивації та контролю, необхідний для

того, щоб сформулювати цілі організації та досягнути їх.
Термін «менеджмент» в Україні почали
використовувати на початку 90-х років XX ст., що було
зумовлено падінням командно-адміністративної

економічної системи і початком інтеграції країни у світовий
економічний простір. Поряд із ним застосовується термін
«управління». Однак між цими термінами існує суттєва

відмінність, тому їх не можна ототожнювати. Управління –
це цілеспрямована дія на об'єкт з метою змінити його стан
або поведінку у зв'язку зі зміною обставин. Управляти

можна технічними системами, комп'ютерними мережами,
автомобілем, конвеєром, літаком, людьми тощо.
Менеджмент є різновидом управління, який стосується лише

управління людьми (працівниками, колективами працівників,
групами, організацією тощо).
Нині у світі існує понад п'ятдесят визначень поняття
«менеджмент».

Об’єкт дослідження адміністративного менеджменту –
організація з її внутрішнім та зовнішнім середовищем.
Школа людських стосунків (1930 – 1950) (Мері Паркер

Фоллет, Елтон Мейо) характерна використанням прийомів
управління людськими взаєминами шляхом впливу
безпосередніх керівників на працівників, консультацій з
працівниками, забезпечення широких можливостей спілкування

на роботі. Вперше була експериментально доведена залежність
результатів праці від правильно підібраних прийомів управління
міжособистісними стосунками.

Школа наукового управління (1885 – 1920) (Фредерік
Тейлор, Френк Гілбрет, Генрі Гантт) здійснювала розвідки на
рівні організації виробництва – виробничого менеджменту.

Основні дослідження полягали у розробці оптимальних методів

32