Page 30 - 6407

судів поряд зі звичайними; здійснюють адміністративне
правосуддя. Адміністративний штраф – захід
адміністративного стягнення за порушення. 2) Властиве
адміністраторові; організаторський (Адміністративні

здібності).
Адміністративний менеджмент – 1) один з основних
напрямів сучасного менеджменту, який вивчає адміністративно-

розпорядчі форми управління; 2) управлінська діяльність
всередині колективу підприємства, установи, організації,
державного органу, що направлена на вирішення зовнішніх
завдань, створення в колективі найкращих умов для цього; 3)

сучасний стиль управління, який принципово відрізняється від
бюрократичних форм і методів, побудований на засадах
демократії з мінімізованим втручанням держави в усі сфери

суспільного буття, за винятком надання тих послуг, які відсутні
на ринковому полі. Класична (адміністративна) школа
менеджменту розглядає адміністративний менеджмент як напрям

управлінських досліджень, суттю яких були спроби створити
набір універсальних принципів управління, які дали б змогу на
основі діагностики конкретної організації виробити напрями

підвищення її ефективності.
Адміністративні принципи – принципи класичного
напряму менеджменту, прихильники яких приділяють основну
увагу не окремим працівникам, а організації в цілому і таким

управлінським функціям, як планування, організація, командний
ланцюжок, координація і контроль продуктивності праці окремих
робітників.

Адміністративно-командний – заснований на
примусовому підпорядкуванні наказам та розпорядженням
начальства (Адміністративно-командна система — система
управління економікою країни, у якій панівна роль належить

розпорядчим, командним методам).
Адміністрування – 1) управління, завідування; 2)
організація дій персоналу на основі формалізації, суворої

регламентації і жорсткого стимулювання. // Формально-
бюрократичне управління, яке здійснюється лише з допомогою
наказів, розпоряджень; командування, ігнорування ролі мас в

управлінні виробництвом.

30