Page 177 - 6376
P. 177
спочатку не намагнічений феромагнетик намагнічувати, збільшуючи від нуля до значення,
при якому настає насичення (точка 1 на рис. 9), а потім зменшувати від до − , то
1
1
крива намагнічування () піде не по початковому шляху 10, а вище – по шляху 1 2 3 4.
Якщо далі змінювати у зворотному напрямі від − до + , то крива намагнічування
1
1
пройде нижче – по шляху 4 5 6 1.
Отриману замкнену криву називають петлею гістерезису. У тому випадку, коли в
точках 1 і 4 досягається насичення, отримується максимальна петля гістерезису. Коли у
крайніх точках (1 і 4) насичення немає, отримуються аналогічні петлі гістерезису, але
меншого розміру, ніби вписані у максимальну петлю гістерезису.
Рисунок 9 – Петля гістерезису феромагнетика.
З рис. 9 видно, що при = 0 намагнічування не зникає (точка 2) і характеризується
величиною , яка називається залишковою індукцією. Їй відповідає залишкова
намагніченість . З наявністю такої залишкової намагніченості пов’язане існування
постійних магнітів. Величина обертається в нуль (точка 3) тільки під дією поля , яке має
напрям, протилежний полю, яке викликало намагнічування. Величина називається
коерцитивною силою.
Значення і для різних феромагнетиків змінюються у широких межах. Для
трансформаторного заліза (магнітом’який феромагнетик) петля гістерезису вузька ( мале),